Звуки старовинного романсу. Саме так витримано повість О. С. Пушкіна — вона абсолютно співзвучна з мелодією старовинного романсу, блискуче написаного відомим російським композитором Г. Свиридовим. Її герої — провінційні юнак і дівчина, Марія та Володимир. Глушина, нудьга, патріархальні взаємини і разом з тим — поривання у світ високих почуттів, намагання жити так, як герої улюблених французьких романів — романтично, з усілякими пригодами. Здавалося б, ніщо не повинне заважати їхньому щастю, однак батьки нареченої не дають згоди на їхній шлюб. І тоді, як у французьких романах, вихід у героїв один — таємне вінчання в церкві. Це — своєрідна гра. Але «літературний» роман порушує стихія — заметіль, шо призводить до вінчання Марії Гаврилівни з іншим. І тільки через роки, коли таємничий «наречений» виявляється цілком реальною людиною, героєм війни 1812 року, Маша закохується в нього, навіть не підозрюючи, що вони обвінчані. Саме ця таємниця, якої так хотілось героям, щоб прикрасити сіре, одноманітне провінційне життя, — театральна постановка, яку не судилось їм зіграти до кінця. Життя, справжнє, не-передбачуване, вривається в їхню «п’єсу» стихійним лихом — заметіллю. Доля виявилася прихильною до молодят, а після заметілі, як ми знаємо, настає тиха і сонячна погода.