Змалювання безмежної сваволі можновладців та безправності бідних в байці «Ведмежий суд».Є. Гребінка в багатьох байках висміював вади кріпосницького суспільства. Він критикував чиновників судців, панів. Засудження судових порядків тогочасної Росії звучить у байці Є. Гребінки “Ведмежий суд”.

Байкар викриває свавілля суддів, які вершать «по-своєму». Їм не важливо, чи винний підсудний,  чи ні, якщо той належить до нижчої верстви суспільсва.  Адже оскаржити несправедливий вирок він не зможе бо між суддями-хижаками існує кругова порука. І на для судді Ведмедя і Вовків-підсудків не важливо.  Головне для них не упустити своєї вигоди, а також триматися зовнішньої законності. Таким закони зовні здається суд над Волом.

Слідство велося «трохи не цілі сутки», судді  мали зізнання Вола і за всіма правилами напис вирок. Але все це втрачає значення, коли ми зам люємося над тим, за що судили беззахисного Вола.

Його звинуватили утому, що він вів цілком природне для волів життя: «їв сіно, і овес, і сіль». А на швидкості розгляду «справи» позначилося в першу чергу те, що пісудний «ситенький був».

Вражає своєю жорстокістю вирок — четвертувать ола «і м’ясо розідрать суддям на рівні часті».

Зміст байки «Ведмежий суд» настільки прозорий, ю вона навіть не має звичайної для цього жанру моралі. Безправність підсудного селянина та безмежна ваволя можновладців у тогочасному суспільстві викликають гнівний осуд автора.