ЖИТТЄСТВЕРДЖУВАЛЬНІ МОТИВИ ТРАГЕДІЇ. У житті бувають моменти, коли «тягар життя » стає важким. Охоп­лює почуття зневіри, відчаю, болісних вагань.

Така трагічна ситуація постала саме перед героєм п’єси Вілья-ма Шекспіра «Гамлет». В основі трагедії лежить перероблена ле­генда давніх середньовічних хронік. Гамлет — головний герой тво­ру, принц данський. Спочатку від життя він одержував тільки по­дарунки: шляхетне походження, прекрасна освіта, гарна кохана Офелія та багато друзів. Все змінилося зі смертю батька та зрадою матері, яка за місяць стала дружиною короля Клавдія, брата по­мерлого чоловіка. Привід батька розповів Гамлету, що Клавдій от­руїв його. Із цього моменту починається вир страждань і вагань, складний моральний вибір молодої людини.

По-перше, це боротьба внутрішня між прагненням помсти й гу­манним почуттям, вибір активних дій або смертельної бездіяльності.

Зіштовхнувшись із підступною мораллю, Гамлет відчуває високу відповідальність своєї місії:

Століття розхиталося —

й страшніш всього,

Що я породжений відновити його.

На жаль, помста породжує зло. Загинув не тільки вбивця батька, а й безвинні люди: Офелія, Лаерт, сам Гамлет.

Шекспір зображує не тільки трагедію помсти сина за батька, а й картину поступово усвідомлення зла, несправедливості, зради й складності свого призначення.

«Бути чи не бути?» — риторичне питання трагедії В. Шекспіра. Відповідь знайде кожний у своїй душі, зробить свій власний вибір.