Життя Василя Стуса — це дорога через терни до зірок. Митець по праву вва­жається одним із найвидатніших українських поетів XX століття, адже він був од­ним із небагатьох, хто до кінця боровся за високі ідеали справедливості, добра й правди. Уся каральна система тоталітарного режиму намагалася зламати поета, перетворити його на слухняного, покірного епігона попередників і сучасників, які були віддані владі. Та Стуса не тільки зламати, а й навіть зігнути було немож­ливо. Його карали арештами, тюрмами, таборами, засланнями, але поет не каяв­ся, не хилив голову, не боявся сміливо виступати за те, у що вірив. А вірив він у свій народ, у відродження України, у щасливе майбутнє народу й ніколи не про­клинав свою долю:

Що тебе клясти, моя недоле?

Не клену. Не кляв. Не прокляну.

Хай життя — одне стернисте поле,

Але перейти — не промину,

Дотягну до краю. Хай руками,

Хай на ліктях, поповзом — дарма,

Душу хай обшмульгаю об камінь —

Все одно милішої нема.

За оцю утрачену й ледачу,

За байдужу, осоружну,

за Землю цю, якою тільки й значу

І якою барвиться сльоза.

Доля В. Стуса не була особливо унікальною: багато письменників і поетів по­трапляло до застінок КДБ. Вони відбували великі строки ув’язнення, боролися, творили, але Стус вирізнявся навіть з-поміж них своєю одержимістю в протисто­янні владі, безкомпромісністю і в житті, і в творчості. Здається, поет нічого не боявся, не боявся він і смерті, про що відкрито заявив у вірші «Як добре те, що смерті не боюсь я…» Поет ніколи не хилився перед тими, хто намагався розлучити його з рідною землею, тримав у таборах, знущався в карцерах. Він пишався тим, «що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття» і вірив, що повернеться до народу, хай хоч і після смерті, «своїм стражденним і незлим об­личчям» поклониться до землі і чесно гляне Батьківщині в очі.

Справжнім поетом можна тільки народитися; не можна вивчитися ні на Шев­ченка, ні на Шекспіра, ні на Стуса, частинкою душі якого була Україна. Він обі­цяв повернутися на рідну землю — і повернувся до нас своєю творчістю.