План

І. Світ починається з жінки.

II. Берегиня роду людського…

1. Турботлива, ласкава мати.

2. Материнство — це синонім людяності, добра.

3. Мамина любов відчутна все життя.

4. Щаслива та успішна жінка сьогодні.

III. Жінка — окраса роду людського.

Жінка — окраса роду людського. Жінка — це таємниця, яку не кожному вдається розгадати. Краса світу, його сонячність, безмежність втілюються у ній. Якщо людина починається з любові, то світ — з жінки.

У всі віки жінка-мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища. Її мудрість поважали в сім’ї, в її розрадах знаходило спокій зранене чоловіче серце.

У народі жінок, які берегли і підтримували домашнє вогнище, були покровом усьому родинному колу, називали берегинями. Найперше і найголовніше призначення жінки — дати життя і бути матір’ю, турботливою, ласкавою, під чиїм крилом тепло, добре і затишно. Хто може заперечити це? Так було споконвіків і залишиться назавжди. Наш Кобзар написав такі рядки:
У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим…

Я захоплююсь сміливістю Жанни д’Арк, мудрістю і вродою Клеопатри, але надзвичайну повагу у мене викликає жінка-мати, яка дала нове життя, оберігає, доглядає і захищає його. Хіба є щось святіше і благородніше? Усе прекрасне на землі походить від світла сонця, кохання, від молока і ласки матері. Материнство — це синонім людяності, добра, самозречення. Мати усе готова віддати своїм дітям.

Жінку-матір оспівали поети як невсипущу трудівницю, незрадливого друга і порадницю. Кожна мати хоче, щоб життя її дитини було щасливим. До сліз зворушливо звучать рядки М. Сингаївського з вірша «Чорнобривці»:

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

Усе життя ми відчуваємо мамину турботу і любов. Перед нею ми у неоплатному боргу за безсонні ночі, проведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику материнську любов і за саме життя, подароване нею. Тому любов до матері — найсвятіше людське почуття.

Життя змінюється. Я згодна, що в нашому сьогоднішньому суспільстві жінка незалежна, самостійна, освічена, вона активно впливає на суспільний розвиток, опанувала професії, які вважалися раніше суто чоловічими. Але невже це змінило її Боже призначення і найголовнішу суть? Думаю, що ні.

Щасливою та успішною можна вважати жінку, яка має чуйне серце і щиру душу, здоров’я, любов, дітей, вірних друзів, гроші, працю за покликанням, талант, вдалий шлюб, самоповагу, освіту, престижну професію, гарну зовнішність, повагу людей, батька і матір, доброту і співчуття, совість, чесність, вірність.

Отже, жінку можна по праву назвати окрасою роду людського, бо вона мати, берегиня роду людського.