Захід сонця. Коли Маленький принц із казки Екзюпері жив на астероїді В-612, він щодня виконував багато серйозної і важливої роботи: висапував баобаби, що проростати, прочищав вулкани, щоб вони горіли рівно і тихо, поливав джерельною боною красуню троянду. Але було в нього ще одне улюблене заняття — милуватися сходом сонця. Король, честолюбець, п’яниця і ділок, яких зустрів Маленький принц на інших планетах, поставилися б до такого заняття з презирством, вважаючи його марним. Однак герой Екзюпері вважав інакше, і ми згодні з ним.

Що робить захід сонця прекрасним? Напевно, не тільки те, що дозволяє спостерігати картини надзвичайної краси. Час — от що ще важливо! Ми спостерігаємо захід наприкінці дня. Яким був день? Приніс він нам радість або сум? Ми самі зробили добру справу на благо інших або, навпаки, зробили поганий вчинок, засмутили когось? Такі думки не приходять ранком: він для надій, планів. День проходить у турботах, зайнятий справами. Коли сонце заходить за обрій, підбивають підсумки. Це час міркувань про життя, про красу і вічність природи, про наше місце в ній. Недарма цей час доби тісно пов’язаний з настроєм душі, що надихав поетів і художників. Ліричними поемами називають волзькі картини І. Левітана. На багатьох із них відтворені миті, коли відблиски сонця, що заходить, забарвлюють небо і тиху гладінь води («Вечір. Золоте плесо»), будівлі монастиря і їхнє відображення у воді («Вечірній дзвін»), багряне осіннє листя( Літній вечір»).

Улітку в Слов’янську я побачила картини Левітана наяву, немов вони ожили. Околиці Слов’янська недаремно називають українською Швейцарією. Дивно красиві місця! Вечорами ми сиділи на ґаночку будинку і милувалися заходом. Унизу, над річкою, уже темно, а вище на зеленому тлі лісу яскравими білими  плямами вирізняються крейдяні скелі, стіни собору, церкви, дзвіниці. Виблискують у променях сонця, що заходить, золоті бані, а синя баня дзвіниці, здаєтся, тягнеться до неба. Слухаєш дзвін, що пливе над містом, лісом, рікою, і думаєш…

Перше згадування про «Святі Гори» належать до 1526 року. Скільки заходів вони бачили?! Минули століття, змінили одне одного покоління, а природа створене генієм людини вічні!