Заклик до єднання слов’янських народів у поемі «Єретик» . В двадцятих роках XIX століття в колах передових людей тогочасного суспільства починає поширюватися ідея єднання слов’янських народів. Вперше цю ідею висунули учасники Товариства об’єднаних слов’ян, яке було сформованеу 1823 році. Члени цього товариства мріяли про скасування самодержа-вно-кріпосницького ладу і об’єднання всіх слов’янських держав у єдину федеративну республіку. Ці ідеї не були чужими і Тарасові Шевченку, свідченням цього є розкриття ідеї єдності слов’янських народів у ряді його творів. Вже в поемі «Гайдамаки» поет засуджував розбрат між слов’янами, міжнаціональну ворожнечу і закликав слов’янські народи до мирного вільного життя. У поемі «Єретик» ідея єднання слов’ян стала провідною.

В період написання цього твору Тарас Шевченко виявив великий інтерес до питань слов’янської єдності. Про прихильність до інших слов’янських народів свідчить те, що прототипом головного героя поеми став видатний чеський просвітитель і натхненник визвольного руху Ян Гус. Митець ненавидів загарбників і завжди був на боці пригнічених.

Автор присвятив поему П. Шафарику — чеському вченому, наукові дослідження якого відіграли важливу роль у відродженні культури слов’янських народів, сприяли поширенню ідеї єднання слов’ян.

На початку поеми виникає метафоричний образ «нової хати», через який розкривається трагічна доля слов’янських народів:

Запалили у сусіда

Нову добру хату

Злі сусіди…

В образах сусідів автор має на увазі сусідні народи. Далі ці метафоричні образи поглиблюються в образі «сім’ї слов’ян». Тут вже йде мова про німецьку експансію, що відіграла трагічну роль у житті майже всіх слов’янських народів:

Отак німота запалила

Велику хату. І сім’ю,

Сім’ю слов’ян роз’єдинила…

Виростали в кайданах «слов’янськії діти», але на тому пожарищі, що розвели німці, тліла «іскра братерства». У поемі Тарас Шевченко відобразив свою мрію про братерство слов’ян, свої сподівання на те, що ідеї Шафарика матимуть життя і силу.

У присвяті автор увів образ пророка Ієзекіїля, якому, за Біблією, було видіння, що символізувало відродження єврейського народу. Переосмислюючи біблійний сюжет, поет трансформує образ Ієзекіїля і проводить певні аналогії між ним і Шафариком, прославляючи останнього зате, що звів «в одно море слов’янськії ріки». В образі «слов’янських рік» закладено ідею єднання слов’ян.

У поемі «Єретик» Тарас Шевченко закликає слов’ян покинути ворожнечу і «очі розкрити»; мріє про той час, коли «брат з братом» обіймуться і заговорять один до одного словами «тихої любові».