Загальна характеристика творчості Багряного. Найбільшу популярність Іван Багряний здобув своїми романами, хоч починав свою літературну діяльність як поет.

Першим великим його твором був роман «Тигролови», написаний у 1944 році. У цьому романі, багато в чому автобіографічному, письменник викриває жорстокість та підлість сталінської інквізиції, славить незламність людського духу.

«Великим, вопіющим і страшним документом» сталінської радянської дійсності назвав В. Винниченко роман І. Багряного «Сад Гетсиманський». Багряний у своєму романі вперше розповів світові про тортури НКВС. Правдиві описи ув’язнення Андрія Чумака засновані на особистому досвіді самого автора. Як зазначає І. Багряний у передмові, усі прізвища змальованих у творі працівників НКВС та тюремної адміністрації, а також майже всі прізвища в’язнів є правдивими.

Показуючи страждання свого героя Андрія, Багряний демонструє :загальна характеристика  ,стійкий опір добра злу, непереможну віру в незнищенність свого народу.

У романі «Людина біжить над прірвою» зображуються події, що відбуваються в Україні під час війни. На фоні боїв між гітлерівською і Радянською арміями йде переслідування органами НКВС інженера-архітектора Максима Колота. Не впаде в своєму бігу над прірвою лише мужній і сильний. Таким був і сам Багряний, адже його власне життя часто висіло на волосинці над цією самою прірвою.

Про долю українських солдат дивізії січових стрільців «Галичина» розповів письменник у повісті «Огненне коло». Від реальних, болючих фактів історії свого народу письменник піднісся до глибоких художніх узагальнень.

Письменник створює жахливу картину людської бойні через сприйняття її в основному одним із учасників — Петром.

Лейтмотивом через увесь твір проходить відчуття самотності, огненного кола, що оточує людину в цьому жорстокому світі, хоч у Петра «жадоба жити криком кричить з усіх клітин людського єства».

У це огненне коло потрапили не тільки герої повісті, а й увесь український народ.