План

1. Моя кохана сторона.

2. Щедра прадідівська земля.

3. Горде ім’я — українець.

4. Віра в майбутнє України.

 

Я вірю в майбутнє твоє, Україно! Моя земля, мій край, моя кохана сторона… Так говорить кожна людина про свою Вітчизну. Певне, так само виспівує швидкокрилий птах, коли повертає навесні до рідного гнізда. Це Божий закон любові до роду, до місця, де людина пустила своє коріння у чисті джерела рідної землі. Українці теж мають свою Вітчизну, в якій знайшли притулок і багато сусідніх народів. Це край, де широка і синя стрічка Дніпра оперізує жовті лани пшениці, де бездонна блакить неба купає сонце…

В Україні, багатолюдній і багатостраждальній, живуть українці. їхнє історичне наймення — русини. «Ой, є нашого цвіту та й по всьому світу…» — співається в пісні. Русь-Україна — це наша одвічна, прадідівська земля. Вона відома світові своїми рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, боротьбою в обороні своїх прав і милосердям до скривджених. Проте сусідні держави зазіхали на наші багатства. Ішли війною на нас, грабували і віками тримали в ярмі. Ми ж боронились. Нашу правду і кривду, наш дух незниіценності залишали нащадкам у піснях, легендах, думах… І ось 1991 року 24 серпня Україна здобула волю. Вона стала незалежною державою, а цей день — святом усіх українців.

Першого грудня 1991 року народ України проголосував за державну незалежність і цим наприкінці XX століття змінив усталений хід історії. Підсумками референдуму Україна засвідчила перед усім світом, що, незважаючи на жорстоке і послідовне викорінення українців, у менталітеті українця прагнення до волі — незнищенне. Ми самі почали писати історію своєї землі. Адже в ній наші духовні корені і вона дала нам горде ім’я — українці.

Які барви переважатимуть на сторінках цієї історії? Куди буде спрямована енергія нації? Яку державу ми збудуємо? Яка їй судилася доля? Відповіді на всі питання дасть час, який кожному відміряє те, хто що заслужив. Але вже сьогодні можна сказати, що голос молодої Української держави почутий, бо її народ безповоротно обрав демократичний шлях повернення до сім’ї європейських народів. У нас з’явилася надія на щасливе майбутнє нашої держави. Я вірю в наше майбутнє, Україно!