ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ЛЮДИНУ. Усім відомий такий вислів: «Дивитися на світ крізь рожеві оку­ляри». Ми говоримо так про людину, яка з тих чи інших причин не сприймає навколишню дійсність адекватно. Не можна сказати, що така людина позбавлена здорового глузду. Іноді світогляд лю­дини змінюється під впливом незрозумілих чинників навіть усупе­реч її власному бажанню. У сучасному суспільстві таким агресив­ним засобом втручання у сферу свідомості стало телебачення. Ціка­вий факт: зображення на екрані першого телевізора було дуже ку­медним — яскраво-рожевим і розпливчастим. Джон Лоджі Берд — людина, що сконструювала цей апарат, — користувався деталями на зразок велосипедного ліхтарика або в’язальної спиці.

У технічному плані сучасний телевізор удосконалений настільки, що в ньому важко впізнати його старовинного «попередника». Але яскраво-рожеве і розпливчасте зображення було успадковане сучас­ним апаратом. Звісно, що вислів «яскраво-рожеве і розпливчасте зображення» я вживаю в переносному значенні. Зображення сучас­ним телевізором передається зі збереженням найменших кольоро­вих нюансів. Проте інформація, що ллється безперервним водоспа­дом з екранів та аудіоприладів сучасного телевізора, подається саме як «яскраво-рожеве і розпливчасте зображення».

Телевізор став надбанням майже кожної сучасної родини. Це своєрідне «домашнє вогнище», коло якого збираються, найчастіше ввечері, всі представники сім’ї. Навіть якщо ти самотній, можеш звернутися до «відданого друга», який ніколи тебе не зрадить, хіба що тільки потребуватиме ремонту. Поступово телевізор стає ще од­ним членом родини.

Власне телебачення із самого початку мало тільки позитивні функції. За допомогою телебачення ви можете мандрувати по всій земній кулі, зазирнути у найглибші западини, піднятися на най­вищі у світі гори. Ви можете ознайомитися із традиціями і культу­рою далеких народів. Ви можете дізнатися про останні новини з усього світу, послухати найкращу у світі музику, подивитись но­вий шедевр кіномистецтва.

Отже, телебачення — це джерело інформації. По суті, вплив телебачення на формування свідомості людей позитивний: розши­рюються світоглядні та пізнавальні межі. Негативний вплив пов’я­заний із людським фактором. У всі часи існували люди аморальні, чиї уподобання, духовні орієнтири йшли всупереч загальнолюдсь­ким. Заради власного зиску ці люди переступають межу закону і можуть навіть скоїти злочин. Прикро, але телебачення дає широкі можливості таким людям у досягненні їхньої корисливої мети.

Отже, телеефір переривають «мертві» рекламні паузи і блоки. З одного боку, реклама так уже набридла, що виникає непереборне бажання просто вимкнути телевізор. Іноді ти навіть забуваєш, що дивився до рекламної «хвилинки». Нав’язлива реклама не тільки змушує купувати зайві непотрібні товари, які найчастіше за все мають доволі низьку якість. Вона також формує новий тип люди­ни — людини-споживача. Так, якщо, наприклад, ти будеш пити пиво, то навколо тебе будуть розумні й веселі друзі. У твоєму сімей­ному житті запанує тиша, лад і спокій, якщо ти будеш купувати … майонез. Удача ніколи не залишить тебе, якщо ти запалиш дуже «корисну» сигатеру: ти побачиш інший світ, світ нескінченних при­год. Хоча всі чітко усвідомлюють, до яких наслідків призводить паління: інший світ побачити, дійсно, можна, причому дуже швид­ко.

Телебачення — це потужне знаряддя, за допомогою якого можна вільно маніпулювати масами. Такі маніпуляції були продемонстро­вані під час останньої передвиборчої кампанії на посаду президента. Таємниця успіху всім відома: досить наповнити ефір урочистим «ос­півуванням» одного кандидата і зневажливим аналізом помилок його противника.

У західних регіонах місцеві телеканали оспівували свого канди­дата, у східних — його опонента. Ця телегра трохи не призвела до трагедії: жорстокого кровопролиття і розколу нації. Політикам ви­стачило мудрості своєчасно припинити цей показовий процес «лю­бові» до Батьківщини. Отже, в телеефірі лунали високі гасла про рівність, братерство і щастя всіх земляків, а як тільки справи влад­нались і настала черга розділяти посади, заслужені важким мис­тецтвом маніпулювання настроями натовпу, «патріотизм» політиків кудись зник.

Під впливом телебачення формується мовленнєва культура лю­дей. Не варто говорити (бо про це вже багато разів було сказано) про відповідність мовлення телеведучих нормам сучасної української літературної мови. Процеси демократизації суспільства лібералізу­вали наше мовлення. У публіцистиці почали активно використову­вати елементи розмовного мовлення, стилістично знижену, вуль­гарну, жаргонну лексику, просторіччя. Прагнення відійти від ка­нонів радянської доби в бік невимушеності, неофіційності, прагнен­ня вирватися з полону українського провінціалізму виявилися у таких формах: усе найчастіше ми чуємо, як людей, у тому числі офіційних осіб, іменують без компонента по батькові. У студії до­волі часто звучать звертання просто на ім’я й часто на «ти», запози­чені з розмовної мови формули прощання: «Хай щастить! Будьмо! Бувайте! Шануймося, бо ми того варті!» У мові газет і журналів, у телевізійних студіях уже не рідкістю стало використання непри­стойних слів.

Якщо говорити про цензуру, то, на мою думку, прийшов уже час певною мірою обмежити діяльність « діячів» телебачення, які намага­ються заробити якомога більше грошей. Подивитися на телеекрані високохудожню кінострічку не завжди щастить. Натомість — ріки крові, жорстокість, насильство. Дитина, система моральних ціннос­тей якої формується під впливом такого телебачення, ставши дорос­лою, буде вважати, що за гроші купується все на світі. Вбити людину можна — нехай вона тільки спробує образити тебе. Лайка, нецен­зурні вислови — це своєрідна норма мовлення майже кожної сучас­ної людини. Як бачимо, у кожній сфері суспільної діяльності тим чи іншим чином відображається подвійна сутність людського єства: од­вічна боротьба добра і зла. Це твердження цілком справедливе і сто­совно телебачення. Проте телебачення значно впливовіше, ніж інші види масової інформації: воно впливає не тільки на окрему особистість, а й на суспільство і людство в цілому. Здається, тільки Інтернет не поступається телебаченню у своїй функції глобального впливу на людину.