План

І. Есхіл — воїн і поет.

II. Відтворення в трагедії Есхіла міфа про Прометея.

1. Роль міфів у житті давніх греків.

2. Прометей Есхіла — батько людської цивілізації.

3. Свідомий вибір Прометеєм жертовного шляху.

III. Життя образу Прометея в творах митців різних часів і народів.

У героїчні часи греко-перських воєн, у час створення Афінської держави на зламі VI—V століть до нашої ери в Афінах жив поет і драматург Есхіл, який ставив свої військово-громадянські заслуги вище за поетичні. Він щиро пишався тим, що брав участь у всіх вирішальних битвах.Відтворення в трагедії Есхіла «Прометей закутий» міфу про Прометея.  Але в пам’яті людства він перш за все — безсмертний драматург, якого заслужено вважають батьком трагедії.

Есхіл написав сімдесят трагедій, із яких до нас дійшли лише сім.

У своїх творах Есхіл намагається розкрити найважливіші питання свого часу, які, власне, залишаються вічними питаннями мислячої людини. Це проблеми протиборства добра і зла, провини і відплати, відповідальності людини за свої вчинки, прагнення до торжества справедливості, взаємовідносин людини і сил зовнішнього світу, які виражають божественну волю. Мабуть, через невмирущу актуальність цих проблем вічною буде й цікавість до творів великого драматурга.

У часи, коли жив і творив Есхіл, усі митці використовували у своїх творах міфічні сюжети. Це відбувалося тому, що в житті стародавніх греків міфи відігравали дуже важливу роль. У міфах зосереджувались усі уявлення греків про світ і його походження, їхнє розуміння життя і смерті, долі, справедливості й зла. І одним із найулюбленіших героїв у Стародавній Греції був Прометей.

Міф про Прометея показує нам, як в античності люди уявляли собі історію розвитку людства. За цим міфом, люди були кволі й не могли ні думати, ні говорити, ні розуміти того, що бачили довкола. Прометей мав благородне серце, він перший зглянувся на людей і почав їм допомагати.

Але Есхіл у своїй трагедії «Прометей закутий» не копіює відомий міф — він поглиблює, розширює його. Подвиг Прометея збагачується, набуває глибшого змісту. Із розвитком подій трагедії з’ясовується, що Прометей не тільки передав вогонь людям (як це було в міфах), а й започаткував людську цивілізацію:

То я ж їм, дітям нетямущим, розум дав…

Він навчив обробляти дерево й будувати житло, показав цілющі трави:

Я їх навчив вигойні ліки змішувать,

Щоб цим перемагати всякі хворості.

Прометей першим запріг биків, звільнивши людей від найважчої роботи, привчив коней ходити запряженими, і кораблі — теж його винахід, навчив людей визначати зірки, лічити й писати, показав скарби землі: мідь, залізо, срібло, золото.

«Від Прометея — всі в людей умілості!» — гордо розповідає сам герой трагедії.

Але Прометей жорстоко покараний за свою любов до людей, за співчуття до них. За наказом самого Зевса він прикутий до скелі, проте задоволений тим, що вивів людей на шлях цивілізації, пишається своїми вчинками.

Іще одна важлива етична проблема, що хвилювала Есхіла протягом його творчого шляху, відбивається у трагедії. Це власна відповідальність особи за прийняте рішення. Адже Прометей — не простий смертний, він — бог, який має хист передбачення. Він заздалегідь знав про страждання, що випадуть йому на долю, але не ухилився від них. Свідомий вибір такого важкого шляху — саме це, мабуть, найвеличніший подвиг Прометея. Подвиг заради любові.

В особі свого героя автор стверджує благородство, сміливість, силу духу, а також віру в можливості людини. Його твір пронизаний духом протесту проти насильства й тиранії. Мабуть, саме тому образ Прометея є образом вічним.

Цей образ надихав багатьох поетів, письменників, художників і скульпторів різних часів і різних народів. Для Тараса Шевченка Прометей був символом народу, що бореться і перемагає. Прометей став символом боротьби за справедливість, символом прагнення до пізнання, бажання свободи. Цей образ, пройшовши тисячоліття, знайшов вияв у всіх сферах мистецтва й навіки закріпився в пам’яті людства.