Відображення історії українського козацтва в поемах Шевченка. З дитячих років Т. Г. Шевченко захоплювався історією України. З великою цікавістю слухав він розповіді старих людей, в пам’яті яких збереглися найважливіші її події.

Особливу його увагу привертала героїчна визвольна боротьба народу України.

До шевченківських творів, присвячених героїчній боротьбі запорізьких козаків проти султанської Туреччини, належать насамперед поеми «Іван Підкова» і «Гамалія».

У поемі «Іван Підкова» оспівує один із сміливих морських походів запорожців, очолюваний отаманом Підковою, до берегів султанської Туреччини, на її столицю Царград. Як відомо Іван Підкова — історична особа. У другій половині XVI ст. він неодноразово очолював воєнні походи запорозьких козаків проти турецько-татарських агресорів. Похід, змальований в поемі «Іван Підкова», відбувався в умовах бурі, коли Чорне море стогнало і вило. На цьому фоні ще яскравіше виявляється мужність і високе військове мистецтво козаків. Отаман Підкова показаний у поемі досвідченим організатором, який користується загальною повагою і авторитетом серед учасників походу.

У 1630 році на Україні відбулося велике селянсько-козацьке повстання.

Змалюванню цієї героїчної сторінки історії України Т. Г. Шевченко присвятив поему «Тарасова ніч». У вступі до неї автор розповідає про тяжке становище українського народу, поневоленого шляхетською Польщею.

Згадавши після цього поразку селянсько-козацьких повстань, очолюваних Наливайком і Павлюком, Шевченко змальовує самовідданий виступ народних мас на захист «стоптаної ляхами» України.

Поет створив реальний образ мужнього керівника повсталих — Тараса Федоровича (Трясила), який, вболіваючи за загальні народні інтереси, в найскрутніші хвилини звертається до повстанців за порадою, як подолати сильного ворога. У поемі наголошується, що в розгромі «ляхів-панків» (польсько-шляхетського війська) перед Переяславом основну роль відіграли повсталі маси, козаки, що:

…як та хмара,

Ляхів обступили…

Палкий поборник міцної, непорушної дружби слов’янських народів у боротьбі за соціальне і національне визволення, Шевченко чітко розмежовував трудящих Польщі від польських загарбників — гнобителів — магнатів і шляхти, яким всіляко допомагали ксьондзи та єзуїти. У поемі «Тарасова ніч» підкреслюється, що ворогами українського народу були не поляки в цілому, а «ляшки-панки».

Отже, образи цих безсмертних творів розкривали славні сторінки визвольної боротьби українського народу в минулому.