Куліш уболівав за долю свого народу, шукав вихід із колоніального рабства. Ретельно вивчаючи історію своєї держави, він болісно сприймав її трагічні сторінки. Митець бачив наругу над рідними святинями, шукав причини національного лиха, руїни. Так і народився задум створити роман «Чорна рада», в основу якого лягли події 1663 року.Версії тлумачення назви твору «Чорна рада» П. Куліша.  На околиці Ніжина 27—28 червня відбулася таємна «чорна рада», яка була названа так тому, що в ній брали участь не тільки реєстрові козаки, а й чернь — селянство, міщани, козацька голота. На ній підступом і обманом була віддана гетьманська булава Брюховецькому, який потім віддав наказ знищити свого суперника Сомка.

Про ці події доби Руїни, про чорну ніжинську раду Пантелеймон Куліш узяв відомості з літописів, зокрема з «Літопису Самовидця», який він вперше дослідив і увів у науковий обіг.

Особливість зображення історії в романі «Чорна рада» полягає в тому, що автор правдиво виклав основний зміст історії України другої половини XVII століття, подав свої версії тлумачення подій, свій коментар, своє бачення України як держави, національної злагоди, громадянського миру між усіма прошарками населення.