Велична казка про любов і самотність. «Любити — це не означає дивитись один на одного, любити — це означає разом дивитись у одному напрямку». Так написав в одній зі своїх історій Антуан де Сент-Екзюпері. Життя є любов. Життя існує завдяки їй. Земля — дивна планета, але на ній є люди, які все ще в це вірять. І їх доволі багато, І той самий Антуан де Сент-Екзюпері запевняє нас, що такі люди є не тільки на Землі. Іноді вони живуть на дуже малих планетах — астероїдах. Ці планети настільки крихітні, що заходом сонця можна милуватись сорок три рази на день. Маленький принц жив на планеті, трохи більшій, ніж він сам. І йому був потрібен друг. Звичайно, в нього була Троянда, справжня красуня, у яку він був закоханий. Але сама вона, здавалося, гордувала принцом. Тільки коли хлопчик зібрався в дорогу, вона розкрила перед ним душу. Чомусь так буває завжди: нам дуже сумно залишати людину, у яку ми вклали душу. А їй сумно залишатися. Цієї печальної мудрості життя Маленького принца навчив один Лис тут. на нашій планеті. Бо є одна річ, з якою так чи інакше стикається кожна людина. Це самотність. Є люди, які не страждають від неї і знаходять у ній насолоду. Наприклад, той дядечко, що рахував зірки і клав їх у банк. Але для більшості людей самотність — це все ж таки проблема. Іноді це навіть проблема номер один. Недарма автор «поселив» своїх героїв на маленьких планетах, по одному на астероїд. Це становище дуже нагадує реальне життя. Люди іноді дуже замикаються у власному характері. Все одно, що живуть на окремій планеті. Перед їхніми очима лише вони самі. Тож не дивно, що оточуючих вони сприймають якось викривлено. Цар бачить лише підданих, честолюбець — підлабузників. Бізнесмен порівнює гих, хто його турбує, з набридливими комахами. Географ просто поділяє людей на дві частини. На тих, чиїми знаннями можна скористатися, і на брехунів, які йому байдужі. Пиякові все одно, чи є поруч із ним хоч хто-небудь. Компанія пляшок його повністю вдовольняє. Серед цих жителів маленьких планет ліхтарник — ‘єдиний, хто викликає симпатію. Його історія дає нам зрозуміти, що він знав і кращі часи. Але його робота має сенс. Отак подивишся ясної ночі на небо, а там мерехтить його маленький ліхтар. Маленький принц сказав про нього: «Коли він засвічує свій ліхтар — то ніби народжується ще одна зірка або квітка… Це справді корисно, бо красиво». І недарма літак і льотчик опиняються в пустелі, за тисячу миль від людського житла. Льотчик також дуже самотній. Так вже сталося, що на нашій планеті небагато таких людей, як Маленький принц. І є ще один закон існування: ті, кого ми любимо, не можуть залишатися з нами надовго. Надто багато щастя в одній точці Всесвіту — велика загроза його існуванню.