У МАРНИХ ПОШУКАХ СПРАВЕДЛИВОСТІ. Справедливість — міфічне поняття, яке вічно шукають і не знахо­дять здавна люди. Не знайшов її і видатний іспанський письменник доби Ренесансу Мігель де Сервантес Сааведра.

Творець «вічного роману» про пригоди мандрівного лицаря Дон ІСіхота Ламанчського помер у злиднях. Герой його роману також помирає у ліжку, хоча мріяв про смерть, гідну справжнього рицаря.

Задум написати пародію на рицарські романи перетворився на ( творення картини життя тогочасної Іспанії. Жахливішим за все було те, що сучасники Сервантеса звикли до несправедливості, були байдужими й жорстокими. Рицар, який бореться зі злом і захищає слабких, їм більше не потрібен.

Головний герой роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанч­ський» — ідальго Алонсо Кіхано. Збожеволівши від прочитаних рицарських романів, він називає себе мандрівним рицарем Дон Кіхотом. Обравши зброєносця-селянина Санчо Панса та даму серця Дуль- сінею Тобоську, герой прямує назустріч незвичайним пригодам. Тільки всі його подвиги виявилися безглуздими й шкідливими: вітряні млини — не велетні, череда баранів — не військо, каторжни­ки — не безневинні бранці. Кумедні вчинки героя насправді викли­кають співчуття.

Дон Кіхот по-своєму шляхетний і безкорисливий, він жертвує заради інших своїм життям, але ніякої подяки та доброго слова за це не отримав. Цей добрий, чесний і наївний ідальго залишився незро­зумілим для оточення. Тільки вірний Санчо підтримував його муд­рими порадами й невтручанням. На тлі смішних вчинків ми повинні помітити головне — оптимізм, жадоба до життя, прагнення викорінити зло, відшукати справедливість. На цих пошуках тримається духовність у світі. Роман Сервантеса «Дон Кіхот» — це гімн людській уяві, нескореному духу оптимізму, вічному поборнику щастя й спра­ведливості.