Трагедія маленької людини. Давно Василько з нетерпінням чекав новорічного свя­та – Різдва, бо батько пообіцяв хлопцю, що поставить ялин­ку. І як же пестував, доглядав її хлопчина, згоряючи від бажання швидше побачити цю прикрасу в хаті. Але через бідність, нестатки перед самим Різдвом батько змушений був продати ялинку.

Страшенно жаль Василькові стрункої красуні, «що одна звеселяла зимою садок». Сумно хлопчику, але ж він дуже любить батьків, співчуває їм, згоден пожертвувати своєю втіхою заради сім’ї. Василько не ридає, а тільки болісно переживає цю трагедію у своїй душі. Велика пошана до батька та матері не ставлять під сумнів прийняте рішен­ня, і хлопчик погоджується на небезпечну подорож – відвез­ти ялинку панам. Що тільки коїлося в його душі! Але сумні, похмурі обличчя батьків викликають у Василька стурбо­ваність, схвилювання. «Чого батько журяться? Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей?»

Високі моральні якості, такі, як доброта, повага до стар­ших, правдиво і переконливо показані письменником в об­разі Василька. Разом із головним героєм маленьке зелене деревце по-своєму відчуває і переживає події. Ялинка радіє, коли бачить Василька і його батька. Її гілочки радісно тріпочуть від вітру, висловлюючи пошану до хазяїв.

Коли її починають рубати, вона відчуває біль, лякаєть­ся, тремтить, наче людина. І «кілька зелених глиць упало на сніг».

Вирушивши в небезпечну подорож до багатіїв, Василь­ко заблукав у лісі. Спочатку чарівна краса зимової приро­ди полонила його, але далі він сприймає ліс, наче чорну стіну. Хлопцеві здається, що дуби із страховищами, заку­таними білим покривалом, простягають до нього свої руки.

Пригоди Василька врешті закінчуються благополучно. Втікши від вовків, він дістається до свого дядька, де й зна­ходять його батьки.

Мені здається, що найважливіше, що має сказати ав­тор нам, його читачам, – це любити, шанувати і підтриму­вати своїх батьків. Цей твір привабив мене не тільки зоб­раженням чарівної природи, а й працьовитими, добрими людьми, які живуть у любові і злагоді, і саме це дає їм силу пережити всі негаразди, які посилає доля.