ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ

(Фрагменти)

Хлопчик Ява Реня із другом вирішили прорити метро під сви­нарником. І туди впала п’ятипудова, плямиста свиня Манюня. Тож дідусь дуже сварив хлопців і звелів їм закопувати яму.

Взагалі, у Яви уся сім’я дуже цікава: батько грає на скрипці; мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів; дід Варава — найкращий мисливець. Є в них корова, яку звуть Контрибуція.

Ява дуже любив вигадувати різні штуки заради слави. Одного разу він запропонував провести бій биків. Та оскільки колгоспного бугая боявся навіть сам зоотехнік, а цап Жора дуже голосно меке- кекав, то вирішили, що в бою братиме участь Контрибуція. Та ко­рова, схоже, не дуже цього хотіла. Тоді Ява розізлився й боляче вда­рив Контрибуцію ногою по губі. І раптом… опинився високо в небі. Коли приземлився, одразу помчав до ставка, а за ним — розлючена корова. Півгодини хлопці мокли в брудній калабані, поки Контри­буція не заспокоїлася.

Тоді Ява запропонував хлопцям зробити підводного човна із ста­рої плоскодонки. Коли хлопці проходили мимо старого колодязя, з глибини почулося собаче скімлення. Ява вирішив лізти у колодязь. Відв’язали в кози мотузку й хлопець спустився на дно. Павлуша ледь витяг товариша з маленьким цуценям на руках, якого одразу ж на­звали Собакевичем.

Одного разу Ява прокинувся й відчув тривогу. Річка від дощів піднялася, прорвала греблю й тепер заливала село. Дорослі збира­лися на допомогу, а хлопця залишили вдома з молодшою сестрич­кою. Та Ява випросився іти з ними.

Здалеку чувся тривожний гомін: жіночі крики, рев худоби, вий собак. Люди виносили з домівок свої речі. Раптом почувся жіночий крик: хтось благав про допомогу. Ява вирішив поїхати на велоси­педі й покликати військових на допомогу. їхати по грязюці було важко, часто доводилося пхати велосипеда поперед себе. Вітер зби­вав з ніг, кидав у болото. Тривога роздирала серце хлопця, але він уперто просувався вперед. Йому не було страшно, він щосили тис­нув на педалі, обминаючи ямки, горбочки та пеньки.