Тема життя і смерті у творах письменників повоєнної пори. Тема війни, безперечно, стала однією з провідних на довгі роки, оскільки сама подія зрушила багата важливого в житті як окремої людини, так і цілого суспільства. Отож не дивно, що вже під час війни з’явилися такі твори, як «Василь Тьоркін» О. Твардовського, вірші К. Симонова й О. Суркова та ще багатьох учасників і сучасників війни, що прагнули розповісти про подвиг цілого покоління, яке’ зуміло вистояти й перемогти. Думка цих людей була цінна тим, що вони все це пережили, бачили на власні очі. Але в їхній позиції маю було бажання аналізувати причини війни, окрім хіба що К. Симонова, який розглядав різні боки війни у своєму романі-трилопї («Живі й мертві», «Солдатами не народжуються», «Останнє літо»). По-іншому постала війна у творах письменників повоєнної пори: В. Викова, В. Распутіна, Ю. Бондарева та інших. Ці автори побачили не тільки героїзм солдата, а й нелегку долю тих, хто працював в евакуації, в глибокому тилу, очікуючи звістки з фронту. Більше того, ці письменники показати й тих, хто залишався в окупації, здебільшого не зі своєї волі. Цим людям відмовляли навіть у праві на приналежність до спільного горя й спільної перемоги. Але ж усе не так просто, як здаватося під час війни, що чітко ділила всіх на два кольори й не знала відтінків. Проте чи не тоді вперше прозвучало: «Війна все спише». І от Распутін показує заплутану долю свого героя, який дедалі менше й менше викликає співчуття, бо забув свій обов’язок. І Валентин Распутін нагадує: «Живи й пам’ятай». А пам’ятати треба про обов’язок, дисципліну й морать, бо інакше людина просто втрачає свою людську подобу, як це сталося з Андрієм, героєм В. Распутіна. Василь Биков показує своїх героїв у ситуації екзистенціального вибору, підкреслюючи саме важливість мораті для вирішення проблеми вибору. Йде війна. І у творах В. Бикова вона скрізь, немає фронту й тилу. Його герої діють серед ворогів у тилу, де кожен, хто ще вчора був своїм, може зазнати будь-яких перетворень, адже іноді важко сказати, чи втримається людина на моральній висоті, якщо йдеться про її життя чи смерть.  Василь Биков. розглядаючи різні ситуації, до яких потрапляють його герої, висловлює переконання: вибір завжди є, і людина відповідатьна за нього і перед свою совістю, і перед своїм народом. Автор показує, наскільки неоднозначним може виявитися цей страшний вибір — між життям і смертю. Це було новим у відображенні теми війни письменниками повоєнної пори.