ТАЄМНИЦІ ЩАСЛИВОЇ РОДИНИ. Родина і суспільство — тісно пов’язані поняття. Конституція за­хищає родину законодавчо, але не всі проблеми можуть вирішувати­ся тільки за умови втручання держави. У першу чергу, від нас зале­жить, чи буде наша родина щасливою. Так уважають соціологи, але й кожен із нас усвідомлює цю істину.

Учені наголошують, що молоді люди часто не уявляють, на­скільки зміниться їхнє життя після створення сім’ї. Соціологи про­вели анкетування серед молоді, результати якого виявилися приго­ломшливими.

Більшість опитаних уважали, що вони будуть трішечки більше часу витрачати на господарчі потреби, при цьому час, відведений на розваги, зовсім не зменшиться. Звісно, життя вносить свої ко­рективи у ці наївні уявлення про родинне життя.

Краще, коли родинне життя змінюється поступово. Найголовні­ше: молоді не повинні прагнути того, щоб змінити свою другу поло­вину відповідно до власних егоїстичних вимог і життєвих поглядів. Кожна людина — неповторна особистість. Кожна людина цінує свою свободу. Кожна людина у разі морального тиску буде змушена про­тистояти обставинам.

Не слід, наприклад, примушувати людину покинути заняття спортом, якщо вона до них уже звикла змалечку. Не треба приму­шувати людину, що захоплюється суспільною роботою, що звикла жити інтересами колективу, штучно обмежуватися лише інтереса­ми родини. Ризик при цьому величезний: може виникнути ситуа­ція, коли людина почне думати про розлучення як найкращу можливість повернутися до звичного способу життя. Важко не погодити­ся, що така ситуація несе загибель молодій родині.

Іноді трапляється так, що родину створюють дві людини, смаки та інтереси яких повністю збігаються. Навіть у таких випадках не існує гарантії безкінечного родинного щастя і затишку. А що вже гово­рити про подружжя, де чоловік і жінка мають різні смаки! Дуже важ­ливо в таких випадках дійти згоди. Ні в якому разі не можна критику­вати іншого, навпаки, треба зробити так, щоб близька людина побачи­ла ваші захоплення вашими ж очима. Краще за все виплекати в само­му собі терпимість до смаків іншої людини, прагнення за будь-яких умов зрозуміти ближнього. Це найголовніша, на мій погляд, запору­ка сімейного щастя.

Звісно, для кожного уявлення про ідеальну родину своє. Навіть спеціалісти не вирішили, який тип родини є оптимальним. Нікого не дивує той факт, що члени майбутньої сім’ї не дотримуються одно­стайної думки про всі перипетії спільного життя. Ці протиріччя по­ступово починають загострюватися. Особливо багато конфліктів ви­никає навколо домашнього господарства і пов’язаного з ним розподі­лу обов’язків у родині. Треба сказати, що у свідомості багатьох лю­дей, особливо чоловіків, і зараз залишаються традиційні уявлення про «чоловічу» і «жіночу» домашню роботу. Це найважливіше дже­рело сімейних конфліктів.

Суперечки в родині виникають і з приводу дозвілля. Хтось ува­жає, що вільний час необхідно проводити вдома, спілкуючись із родичами. Такі люди не прагнуть розширити коло своїх знайомих, їм не хочеться відвідувати кінотеатри, театри тощо. Унаслідок цьо­го виникає нудьга, незадоволення, розмови про одноманітність ро­динного життя.

Здається, не варто зайвий раз підкреслювати, що спільна діяльність і спільні смаки об’єднують родину, допомагають подола­ти непорозуміння і труднощі. У тих випадках, коли спільна діяльність супроводжується позитивними емоціями, вона покращує стосунки в родині.

Новий етап у житті кожної родини — народження дитини. З одного боку, дитина повинна об’єднувати чоловіка і дружину. Але найчастіше відбувається зворотний процес. Батько займає, як пра­вило, пасивну споглядальну позицію. Замість того, щоб допомогти морально і фізично молодій матері, він, наче маленький, починає вимагати для себе додаткової уваги. Я вважаю, можна уникнути будь-якого конфлікту, якщо залишити за порогом дому свій егоїзм, недбалість.

Повага і взаєморозуміння народжують кохання і щастя в родині. Хочу завершити свої роздуми словами JI. Костенко, до яких слід прислухатися кожному:

І якщо б на те моя воля.

Написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими!