Сто тисяч

 

До селянина-багатія Герасима Калитки приходить єврей Невідо­мий, якого привела сюди, за його словами, нужда. Зустрічає Невідо­мого син господаря — Роман. Виявляється, що Калитка вже пере­говорив з євреєм у місті та домовився про зустріч.

Побачивши Невідомого, копач Бонавентура говорить Романові, що цей чоловік — пройдисвіт, яких він багато бачив у місті.

Калитка повертається з міста та застає сина з наймичкою Мотрею. Молоді жартують між собою і надіються, що восени одружать­ся. Розсердившись, батько відправляє Романа з якимось завданням по господарству. Дізнається, що до нього прийшов Невідомий.

Господар задоволений тим, що дуже вдало побував у місті, при­купив земельки. Це для нього найбільше щастя. Але добре було б скупити всю землю у сусідніх панів. Однак грошей не вистачає, тому Герасим замислюється, чи не пристати йому на пропозицію єврея та не купити фальшивих грошей.

До Герасима приходить кум Савка і просить позичити сотню. Глитай погоджується позичити гроші за п’ять відсотків щомісяця та ще й вимагає «запродажню запис на воли».

Єврей приносить Герасимові фальшиві гроші, показує зразки купюр, які нічим не відрізняються від справжніх. Весь товар він обіцяє принести у понеділок.

Герасим хоче одружити свого сина з дочкою багатія Пузиря, а з Мотрею він обіцяв одружити, мовляв, тільки для того, щоб вона добре працювала.

Роман розповідає копачеві, що під час весілля його сестри бать­ко недодав 5 тисяч посагу, тому весілля перетворилося на суцільну бійку. Хлопець сумнівається, що Пузир дасть за дочкою придане, але батько запевняє, що від нього ніхто не відкрутиться. Він відправ­ляє сина до Пузиря. Той не хоче їхати з копачем Бонавентурою, бо­ячись людського глузування.

Батьки сперечаються між собою, бо Параска хоче одружити сина з працьовитою та покірною Мотрею, Герасим же прагне тільки грошей.

Калитка ділиться з кумом Савкою своїм планом купівлі фаль­шивих грошей та просить його розміняти у казначействі десятку. За допомогу в ризикованій операції він згоджується дати Савці сот­ню від кожної тисячі.

Параска сердиться, що син їде на оглядини до Пузирів.

У розмові з Герасимом копач радить йому посадити в низині са­пка . але хазяїн відповідає, що землю даремне витрачати не збирається. Він сердиться, що Бонавентура взяв у дорогу хліб з салом.

Не дає Герасим коней і дружині, яка зібралася їхати за шість егрет у церкву. Коні, мовляв, мають відпочити, а з нею нічого не станеться, якщо піде пішки.

Пузир не пустив Романа до хати, бо у нього були якісь офіцери.

Це дуже обурює Калитку.

Фактор Гершко радить Герасимові дати поміщику Смоквинову її і исяч карбованців за його землю, бо поміщик ніяк не може відда­ти борг.

Савка, розмінявши у казначействі фальшиві гроші, дуже перехвилювався.

Гершко просить Романа переказати батькові, щоб назавтра був і грошима у Смоквинова. На радостях Герасим влаштовує заручи­ни сина з Мотрею.

Бонавентура пропонує Романові разом шукати скарби, той пого­джується.

Калитка обмінює гроші, а коли Савка приходить по свою долю, хоче віддати йому спочатку тисячу, а решту через рік. Та виявляється, що у мішку самі папірці. З горя Герасим кидається вішатись, п не його рятують.