Справжнє обличчя кандидата у шляхтичі. Чому виникає питання про справжнє обличчя? Тому що інколи читач завдя­ки зусиллям самого автора починає сприймати образ Журдена поверхово, підда­ючись прагненню Мольєра висміяти охоплених пристрастями героїв. Буржуа ви­глядає смішним, отже, сприймається таким собі дурником, якого легко ввести в оману.

Учитель музики принаймні вважає саме так: «Звичайно, наш панок — люди­на зовсім темна, плеще про все, не тямлячи нічого, й аплодує кожній нісенітниці, та за його гроші можна пробачити йому всяку дурість». Перше запитання до пана вчителя: звідки взялися в пана Журдена гроші, якщо він дійсно темний і дурний? Відомо, що буржуа гроші не успадковували, а заробляли. Звідки в нього будинок, якому може позаздрити й шляхтич? Принаймні ані Дорант, ані Доримена не вва­жають себе ображеними чи приниженими, відвідуючи житло Журдена. І слуги в цьому домі є. Невже ж, як кажуть, дурень щастя має? Ні, все перелічене — резуль- гат багаторічної праці, розуму й кмітливості господаря. У чому ж річ? Чому цей розумний у бізнесі чоловік перетворився на об’єкт для знущань не тільки з боку ичителів, а й членів своєї сім’ї?

Той самий вчитель музики стверджує: «цей міщанин — неук, як бачите…» Хоча платить цей неук більше, ніж вельможа, який його, вчителя, сюди привіз. У чому неук? Для кого неук? Для вельможі чи для справи?

У тому, що Журден у бізнесових справах не дурний, ми вже переконалися. Чого ж не знає цей буржуа? З’ясувалося, багато дуже «важливих» речей: як склас­ти губи, щоб вимовити літеру «о», як мають розташовуватися букети квітів на одя­зі (чи головками догори, чи донизу), чи дійсно модні штани, якщо в них немож­ливо пересуватися.,. Справді, «вкрай необхідні» для життя знання! Мабуть, роз­гадка «темноти» Журдена проста: він потрапив «не у свою тарілку», спробував бути своїм серед чужих і непомітно для .себе став чужим серед своїх. Причиною такої халепи стала пристрасть — прагнення стати шляхтичем. Після того як Жур­ден позбавився від неї, до нього повернувся і здоровий Глузд, і всі ті риси, які до­помогли його збагаченню..

Отже, перед нами розумна людина, здатна досягти висот у своїй справі, вла­штувати собі комфортне життя, викликати любов і повагу оточення. Пан Жур­ден послужив Мольєру прикладом для науки сучасникам: на своєму місці ніх­то не виглядатиме смішним, темним і дурним. Важливо знайти своє місце і гідно йому відповідати, керуватися розумом і уникати пристрастей. Це і є рецепт щас­тя за класицистами.