Скарби України. Серед багатої культурної спадщини нашого народу особ­ливе місце займають пам’ятки архітектури кінця XVII- XVIII століття, на яких позначилося піднесення національ­ної свідомості українського народу.

Саме в цей період великого розквіту досягають усі види мистецтва, створюються чудові зразки архітектури. З того часу до наших днів залишилися прекрасні архітектурні пам’ятки – величні ансамблі Києво-Печерської лаври, Со­фійського та Видубецького монастирів у Києві, Михайлів­ський і Вознесенський монастирі в Переяславі-Хмельниць- кому та інші. До складу цих ансамблів, що, як правило, були оточені оборонними стінами з баштами, входять різні будівлі – трапезні, башти-дзвіниці, храми. Кожна з них є справжнім витвором мистецтва.

Нам відомі також і цивільні будівлі того періоду: київ­ська Академія, Чернігівський, Новгород-Сіверський та Переяслав-Хмельницький колегіуми, тощо.

Багато храмів-пам’ятників споруджувалося на честь видатних історичних подій. Так, наприклад, Благовіщенсь­кий собор у Ніжині був споруджений на честь перемоги над шведами.

Дуже цікаві за своєю інженерною майстерністю башти- дзвіниці. Дзвіниця Києво-Печерської лаври, 96,5 метра зав­вишки, була однією з найчудовіших висотних споруд сво­го часу.

Зодчі кінця XVII—XVIII століття, більшість яких зали­шилась невідомими, у своїх будівлях творчо наслідували віковічні традиції давньоруської архітектури та народного дерев’яного зодчества і вносили в них своє, самобутнє, національне.

Особливостями цієї архітектури є зовнішній блиск, па­радність, різноманітність пластичних рішень фасадів та інтер’єрів. Будівлі прикрашалися вибагливими фронтона­ми, барельєфами, декоративним ліпленням, яке здебільшо­го повторює малюнок народного орнаменту.

Храми всередині також були багато оздоблені ліплен­ням, поліхромним насиченим живописом. Пишні різьблені іконостаси, унікальні твори мистецтва, були позолочені.

Цивільні будинки всередині також прикрашалися ліпленням і орнаментальним живописом, який, на жаль, не зберігся до наших днів.

Стиль архітектури України кінця ХУП-ХУІІІ століття дістав назву українського бароко.

Багато пам’яток того періоду було зруйновано фашист­ськими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни. Зараз уже відбудовані в їх початковому вигляді всі пам’ятки Києва, Чернігова, Переяслава-Хмельницького, Харкова, Полтави та багатьох інших міст і сіл.

Чудові архітектурні ансамблі Києво-Печерської лаври, Софійського та Видубецького монастирів у Києві, Михай­лівського та Вознесенського монастирів у Переяславі- Хмельницькому і багато інших пам’яток перетворені на музеї-заповідники.

Держава дбайливо охороняє дорогоцінну культурну спадщину нашого народу.