Скарби України. Серед багатющої культурної спадщини українського на­роду особливе місце посідають пам’ятки архітектури минуло­го століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення на­ціональної свідомості народу.

Саме в XI—XVIII століттях великого розквіту досягли всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітек­тури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури — ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубець- кого монастиря та Софійського собору в Києві, Вознесенський і Михайлівський монастирі в Переяславі-Хмельницькому, культові споруди Галичини та багато інших.Ці архітектурні ансамблі завжди були оточені кріпосними стінами з башта­ми. До їх складу входили різноманітні будівлі — церкви, дзвіниці, трапезні, підземні комунікації. Кожен архітектурний ансамбль є справжнім витвором мистецтва.

Досить відомими є й цивільні будівлі, наприклад Київська Академія, Переяслав-Хмельницький, Новгород-Сіверський і Чернігівський колегіуми.

Немало храмів, які нині є пам’ятниками архітектури, спо­руджувалось на честь визначних історичних подій. Наприк­лад, у Ніжині розташовано Благовіщенський собор, що його було побудовано на честь перемоги над шведами.

Більшість зодчих минулого століття залишилися невідо­мими. У своїй роботі вони творчо наслідували віковічні тра­диції давньоруської архітектури та народного дерев’яного зод­чества.

Головними особливостями архітектури XVII—XVIII століть є зовнішній блиск, кричуща парадність, багата різно­манітність пластичних рішень інтер’єру, фасадів тощо. Будівлі звичайно прикрашалися вибагливими барельєфами, фронто­нами, декоративним ліпленням. Усі ці так звані архітек­турні елементи здебільшого повторюють малюнок україн­ського народного орнаменту. Усередині храми також бага­то оздоблені насиченим живописом, виконаним у техніці поліхромного живопису. Пишні іконостаси, вкриті різьблен­ням, щедро позолочені, є унікальними витворами українсько­го мистецтва. Цивільні будинки також зсередини прикра­шалися ліпленням і орнаментальним живописом, але ос­танній, на жаль, не зберігся до наших часів. Узагалі стиль архітектури України кінця XVII — початку XVIII століття має назву українського бароко.

Багато архітектурних пам’яток того періоду було зруйно­вано в роки Великої Вітчизняної війни, та за повоєнні роки й роки незалежної України багато пам’ятників відбудовано в їх первісному вигляді. Це пам’ятники Києва, Полтави, Харкова, Чернігова та багатьох інших міст і селищ. Прекрасні архітек­турні ансамблі згадуваних Києво-Печерської лаври, Видубець- кого та Софійського монастирів у Києві, Вознесенського та Михайлівського монастирів у Переяславі-Хмельницькому й цілий ряд інших архітектурних пам’яток перетворені на му- зеї-заповідники. Українська держава дбайливо й надійно охо­роняє дорогоцінну культурну спадщину нашого народу.