План

1. Краса врятує світ.

2. Проблеми красивого і прекрасного.

3. Як розуміють красу українці.

4. Шукаймо красу всюди!

Шукай всюди красу. Краса врятує світ. Але чи часто задумувалися ми над тим, про яку красу йдеться і як її досягти? Шукай всюди красу Ось уже три тисячоліття це питання хвилює мислителів і митців. Давно встановлено, що прекрасне має здатність пробуджувати в людині радість, безкорисливу любов, творче горіння.

Чудотворна сила краси — це сила ствердження життя. Зустрічі з прекрасним відбуваються не лише в мистецтві, а й у природі, у суспільстві. Бо це зустрічі з найдосконалішими проявами життя. Кожна зустріч із прекрасним перетворює й оновлює людину, робить її чистішою, добрішою. Але від епохи до епохи змінювалися уявлення про красу, про досконалу людину, змінювався естетичний ідеал.

Для давніх греків ідеалом краси була людииа-громадянин, фізично і духовно розвинена. Справедливість, мужність, доброта — це одночасно й моральні та естетичні якості людей, що цінувалися в давній Греції.

Багато митців — Шекспір, Леонардо да Вінчі, Сервантес, Нізамі, Руставелі, Хайям — стверджували красу життя та звичайної людини. Саме земне життя дійсне і прекрасне, і в ньому людина має знаходити найвищу радість.

В Україні з давніх-давен красу людини оцінювали з морального і естетичного боку. Гарний чоловік — чорнобривий, кароокий, статний, мужній воїн-козак. Гарна жінка — дружина і мати, сповнена християнських чеснот. Гарна дівчина — струнка, чеснотна, весела, слухняна й працьовита. Красу дівчини порівнювали з красою калини.

Жіноча краса — її давно вже звели на п’єдестал пошани. Про неї багато говорять, та все ж вона залишається таємницею. Краса оспівана в піснях і віршах, передана в скульптурах і картинах. Жіноча краса надихала і надихає поетів і художників, скульпторів і музикантів.

Краса — це чудо, це Божий дар. Але разом із тим краса — творіння і людських рук також. Вона спить у будь-якій людині, потрібно лише її розбудити, показати всім. Отож краса існує всюди.