Що таке інтелектуальний детектив? Усі ми звикли до того, що серед книжок для масового читача чільне місце посідають детективи. Здається, що цей надживучий жанр існував завжди. Але це не так.

У 1809 році в Америці народився хлопчик, якому судилося стати одним із засновників детективного жанру. Цього хлоп­чика звали Едгар Алан По. Сьогодні цей письменник викликає нову хвилю цікавості, а втім, можна сказати, що непопуляр­ним Едгар По не був ніколи. Жоден читач не може залишити­ся байдужим, коли йому до рук потрапляє книжка з коротким написом на палітурці: “Едгар По. Вибрані оповідання”.

Основою більшості творів По є неймовірний випадок, сміли­ва гіпотеза, вдале припущення. Письменник стилізував свої оповідання під описи реальних подій. Саме ця особливість творів Едгара По приваблювала практичних та енергійних американців, а потім і європейців. Серед оповідань письмен­ника є, наприклад, своєрідні звіти про оживлення мерця, про повітроплавання, про подорожі на Місяць. Але особливо ціка­вили Едгара По таємниці людської психіки. Цій темі при­свячені твори “Золотий жук” та “Вбивство на вулиці Морг”.

Оповідання “Золотий жук” присвячене розповіді про розшифровку старовинного рукопису, яка призвела до знахідки багатого скарбу. Головний герой оповідання Легран був ко­лись багатою людиною, але фортуна відвернулася від нього. Мало не жебраком стомлений життям Легран оселився на невеликому острові. Якось під час прогулянки Легран знай- шов золотого жука і клапоть пергаменту. Ці знахідки довго не давали спокою головному героєві: у цих місцях колись бешкетував славетний капітан піратів Кід. Довгий час Лег­ран присвятив вивченню знахідки. Впевненість, що за золо­тим жуком та пергаментом стоїть піратський скарб, не да­вала йому спокою. Нагрівши пергамент на вогні, Легран по­бачив, що під впливом тепла на ньому з’явився шифр. Зав­дяки майже нелюдській витримці, логіці мислення та на­сназі Леграну вдалося розшифрувати пергамент. Винагоро­дою за титанічний труд став скарб капітана Кіда.

Герой оповідання “Вбивство на вулиці Морг” — Дю­пен — подина молода і енергійна. Дюпен — справжній інтелектуал. Його життєві обставини досить скрутні, але він регулярно купує нові книги й не втрачає інтересу до життя. За словами автора, усіх вражала величезна начитаність та свіжість уяви цього молодика. Дюпен починає приватне розслідування жорстокого вбивства на вулиці Морг. Цей злочин не схожий на всі інші: нічого не вкрадено, у кімнаті все шкереберть, а головне — трупи жінок понівечені з якоюсь нелюдською силою та завзяттям. Дюпен звернув увагу на те, що взагалі від цього вбивства віє чимось жахливим. Звичайно, поліції з її одновимірним мисленням годі відшу­кати вбивцю. Ведучи розслідування, Дюпен звернув у&агу на те, що злочинець був винятково сміливим, спритним та сильним, а також на перекази випадкових свідків, згідно з якими вбивця розмовляв незрозумілою якоюсь мовою. Після логічного аналізу Дюпен дійшов висновку, що злочин вчи­нила не людина, а тварина. Дійсно, винуватцем вбивства на вулиці Морг виявилася велика мавпа, яка втекла від свого хазяїна — матроса.

Недарма сам Едгар По називав свої оповідання логічни­ми. Авторові завжди вдавалося показати невичерпність мож­ливостей людського інтелекту. Едгар По досконало проде­монстрував безмежну силу й глибину логіки. Дивно, що нині на батьківщині інтелектуального детективу панують зовсім інші читацькі смаки.

Творчість Едгара Алана По є надбанням усієї світової куль­тури. У серці цього письменника жила незборима віра в люд­ський розум, духовну силу, її непереможний потяг до знань.