Що таке інтелектуальний детектив? У1809 році в Америці народився хлопчик, якому судилося стати одним із засновників детективного жанру. Цього хлоп­чика звали Едгар Алан По. Сьогодні цей письменник викликає нову хвилю цікавості, а втім, можна сказати, що непопуляр­ним Едгар По не був ніколи. Жоден читач не може залишити­ся байдужим, коли йому до рук потрапляє книжка з коротким написом на палітурці: “Едгар По. Вибрані оповідання”.

Основою більшості творів По є неймовірний випадок, смілива гіпотеза, вдале припущення. Письменник стилізував свої опо­відання під описи реальних подій. Саме ця особливість творів Едгара По приваблювала практичних та енергійних амери­канців, а потім і європейців. Серед оповідань письменника є, наприклад, своєрідні звіти про оживлення мерця, про повітро­плавання, про подорожі на Місяць. Але особливо цікавили Едгара По таємниці людської психіки. Цій темі присвячені твори “Золотий жук” та “Вбивство на вулиці Морг”.

Оповідання “Золотий жук” присвячене розповіді про роз- шифровку старовинного рукопису, яка призвела до знахідки багатого скарбу. Головний герой оповідання Легран був ко­лись багатою людиною, але фортуна відвернулася від нього. Мало не жебраком стомлений життям Легран оселився на невеликому острові. Якось під час прогулянки Легран знайшов золотого жука і клапоть пергаменту. Ці знахідки довго не давали спокою головному героєві: у цих місцях колись бешкетував славетний капітан піратів Кід. Довгий час Лег­ран присвятив вивченню знахідки. Впевненість, що за золо­тим жуком та пергаментом стоїть піратський скарб, не дава­ла йому спокою. Нагрівши пергамент на вогні, Легран поба­чив, що під впливом тепла на ньому з’явився шифр. Завдяки майже нелюдській витримці, логіці мислення та насназі Лег­рану вдалося розшифрувати пергамент. Винагородою за ти­танічний труд став скарб капітана Кіда.

Герой оповідання “Вбивство на вулиці Морг” — Дю­пен — людина молода і енергійна. Дюпен — справжній інтелектуал. Його життєві обставини досить скрутні, але він регулярно купує нові книги та не втрачає інтересу до життя. За словами автора, усіх вражала величезна начитаність та свіжість уяви цього молодика. Дюпен починає приватне розслідування жорстокого вбивства на вулиці Морг. Цей злочин не схожий на всі інші: нічого не вкрадено, у кімнаті все шкереберть, а головне — трупи жінок понівечені з якоюсь нелюдською силою та завзяттям. Дюпен звернув увагу на те, що взагалі від цього вбивства віє чимось жах­ливим. Звичайно, поліції з її одновимірним мисленням годі відшукати вбивцю. Ведучи розслідування, Дюпен звернув увагу на те, що злочинець був винятково сміливим, сприт­ним та сильним, а також на перекази випадкових свідків, згідно з якими вбивця розмовляв незрозумілою якоюсь мовою. Після логічного аналізу Дюпен дійшов висновку, що злочин вчинила не людина, а тварина. Дійсно, винуватцем вбивства на вулиці Морг виявилася велика мавпа, яка втекла від свого хазяїна — матроса.

Недарма сам Едгар По називав свої оповідання логічни­ми. Авторові завжди вдавалося показати невичерпність мож­ливостей людського інтелекту. Едгар По досконало проде­монстрував безмежну силу й глибину логіки. Дивно, що нині на батьківщині інтелектуального детективу панують зовсім інші читацькі смаки.

Творчість Едгара Алана По є надбанням усієї світової куль­тури. У серці цього письменника жила незборима віра в люд­ський розум, духовну силу, її непереможний потяг до знань.