Що робить людину щасливою? Щастя… У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше шастя — відчувати, що ти потрібен людям.

Щастя — це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

Щастя — це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, 1. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра… Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті «Тіні забутих предків».

Бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими спостереженнями над природою відстоюють щастя людини.

А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини І «Мисливські усмішки» О. Вишні!.

Глибоко відчувати красу природи, дбати про її збереження на шас-ія людям — важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже поцибаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко. Д. Павличко. їхні герої — великі правдолюби. Але для щастя люпини цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благо-латними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі народу, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.

На мій погляд, щастя кожної людини — знайти себе в труді.

І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі…»

Не дай спати ходячому.

Серцем замирати

І гнилою колодою

По світу валятись.

А дай жити, серцем жити

І людей любити…

Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Поет закликає любити труд.

Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.

Отже, головне щастя — це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.

Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Життя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий «.’ніг науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту — буду найшас-ііииішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік пре-красно, залишивши по собі добру пам’ять.