План

1. Як виникли наші прізвища?

2. Сучасні прізвища.

3. Походження.

4. Багата скарбниця.

Як же виникли наші прізвища?

Що означає моє прізвище. Прізвище — не примха. Воно могло виникнути ще за тих часів, коли люди почали селитися великими гуртами, займатися різними ремеслами, одержувати маєтки, титули, звання й чини, торгувати, мандрувати по всіх контингентах. Бо за часів, коли вже треба було знати не тільки хто це, чий це син (чи донька) та які в них прикмети, а ще й знати, яку роботу виконує людина, з якого вона роду, який у неї маєток, з якої вона місцевості тощо.

Найменування типу сучасних прізвищ у Європі з’явилися слідом за зниклими вже родовими йменнями римлян десь аж у XII сторіччі. Перші з них були офіційно занотовані у Венеції. Сучасні прізвища українців масово почали народжуватися в період інтенсивного утворювання нашої нації, коли майже все населення вже мало новітні особові імена й відвикало носити напівофіційні наймення та прізвиська. Це було десь між XIV і XVIII сторіччями. Значна частина селянства царської Росії не мала їх, однак, ще й на початку минулого століття.

Моє прізвище — Олійник. Ознайомившись із його походженням, я дізналася, що раніше так називали людей, які працювали в олійнях. Вони виготовляли із підсмажених зернят соняшнику, гарбузів, конопель чи ріпаку рідкий жир — олію. Це прізвище досить поширене серед українців. Його мають аж три українських письменники: Борис, Микола і Степан Олійники.

Царина українських прізвищ безмежна і щедра: від високопоетичних, «панських» до веселих, дотепних, а то й чудернацьких.

Отже, прізвища людей світу, в тому числі й українські, — неймовірно багата скарбниця дл5? мовознавців, істориків, письменників, допитливих і цікавих. Загалом, усіх тих, хто закоханий у найдивніше з див — живе слово, рідну мову.