«Енеїда» І. Котляревського подає широку картину українського життя з усіма його добрими і негативними сторонами. Так само за образами Енея і троянців, богів та царів впізнаються українці різних верств суспільства.

Сатиричне змалювання панів, чиновників в «Енеїді». Зокрема значне місце у поемі відведено зображенню панів та чиновників, їх лінощі і неробство, життя та збагачення за рахунок інших.

Боги тільки те й роблять, що п’ють, гуляють та сваряться. Власне всі нещастя Енея пов’язані з тим, що на нього розгнівалась Юнона. І вона намагається зробити все, щоб знищити його. Йде до Еола, батька усіх вітрів, та, обіцяючи йому «дівку чорнобриву, смачную, гарну, уродливу», просить зчинити на морі бурю. Таким чином, Юнона відверто дає йому хабара. Еней же, побачивши, що попав у халепу, теж не розгубився і обіцяє Нептунові півкопи- грошей. «Нептун іздавнабувдряпічка», — характеризує автор морського бога. Отже, виявляється, шоу світі богів, як і у світі людей, той переможе, хто дасть більшого хабара.

Розлютившись на богів, Еней виголошує своєрідну «молитву», що більше схожа на прокляття. Він говорить, що вони ніяк не цікавляться долею простих смертних. Ось, наприклад, як він характеризує Плутона:

Завів братерство з дияволами

І в світі нашими бідами

Не погорює ні на час.

Отже, боги дуже нагадують панів, яких не турбує доля бідних селян, вони тільки і вміють, що користуватися їх працею, збирати податки і жертвоприношення.

За те, що пани жили нечесно, вони опинилися у пеклі:

Панів за те там мордували

І жарили зо всіх боків,

Що людям льготи не давали

І ставили їх за скотів.

А тепер вони у пеклі змушені робити всю ту роботу, шо виконували за них кріпосні — возили дрова, косили очерет. Є, правда, пани і в раю, «та тільки трохи сього дива, не квапляться на се вони!»

Значна частина грішників у пеклі — це чиновництво, тобто ратмани, бургомістри, судді, підсудки, ггисарі. Вони теж отримують по заслугах за те, що судили не по правді та брали хабарі.

І. Котляревський висміює їх за хабарництво, не-нажерство і пихатість і в дусі народних уявлень вірить у те, що після смерті одні будуть покарані, інші — нагороджені: холопи потраплять у рай, а пани — в пекло.