РОЛЬ ЖІНКИ В СУСПІЛЬСТВІ. Жінка… Найзагадковіше творіння Всевишнього. Природа надала жін­кам найважливіші функції, адже призначення жінки на Землі — продов­жувати рід людський. Але в різні періоди існування людства роль жінки в суспільстві не була однаковою.

Як на мою думку, то на долю жінки випадає значно більше переванта­жень, ніж на долю чоловіка. Можливо, саме тому природа створила жінку значно витривалішою. Жінка терпляче зносить і емоційні перевантаження, і фізичні. Медики доводять, що навіть біль жінка і чоловік витримують і відчувають по-різному. Цим зумовлено, що і генетичний код жінки дов­ший, хоча серед чоловіків теж немало довгожителів. А втім, все це суто індивідуальне.

А от щодо ролі жінки в суспільстві, то тут немає спільної думки як серед чоловіків, так і серед жінок. Особисто я вважаю, що жінка сама має зробити вибір між сім’єю і кар’єрою. Переконана на прикладі своєї сім’ї, що моє судження правильне. Коли мій старший брат був зовсім маленьким, то мама віддала його в дитячий садок (тоді матерям дозволялося бути з дити­ною лише до одного року), де і почались його хвороби. Він переніс кілька запалень легенів, які переросли в хронічну форму, і залишився хворобли­вим на все життя. У той час медики приділяли велику увагу лікуванню, а не профілактиці захворювань. Я впевнена, що матері повинні доглядати своїх дітей аж до школи. А якщо жінка працює, то вона не може повного мірою віддаватись сім’ї. І навпаки, сімейні проблеми заважають жінкам у становленні кар’єри. А наше суспільство, на жаль, поки що не допомагає своїм громадянам, бо само переживає період становлення.

Я не впевнена в тому, що жінки-політики чи жінки-бізнесмени щас­ливі. Чи може жінка почувати себе щасливою, якщо значну частину життя перебуває поза домівкою, обмежуючись телефонними розмовами з дітьми і чоловіком? Якщо сім’я дружна, то ні. Адже дітям мама потрібна постійно, їм необхідно відчувати її ласку, чути її голос, бачити її посмішку. Інак­ше — це не сім’я.

Я з іронією ставлюсь до феміністок, бо вважаю, що між жінкою і чо­ловіком ніколи не може бути рівноправ’я, бо обов’язки у них різні, отже і права мають бути різні. І тільки невдахи називають себе феміністками, бо вони обділені долею. А кожна нормальна жінка мріє бути єдиною і ко­ханою.

У будь-якому суспільстві у жінки є право на щастя. А говорячи про роль жінки в суспільстві, варто врахувати, що саме від неї залежить фізич­не і моральне здоров’я підростаючого покоління, а значить, майбутнє нації. Ось тому посилюється громадський рух матерів, яких непокоїть наше май­бутнє. Цим рухом я захоплююсь, бо він не відриває жінку від сім’ї, а ще більше наближає, бо саме жінка є берегинею сімейного вогнища, у цьому полягає її значимість для суспільства.