Роль пісні в п’єсі І. Котляревського. Пісня… Що ж це таке? Піснею можна вразити, здивувати, образити, закохати, причарувати, розповісти про свій душевний стан, показати прекрасне, схвилювати або заспокоїти, покращити чи погіршити настрій. Вона з нами завжди: від найдавніших часів і до сьогодення. Вона з нами всюди, де б ми не були. Пісня — невід’ємна частина нашого життя, заповіт наших предків.

З цими словами не можна не погодитися, не можна їх не згадати, коли читаєш п’єсу І. Котляревського «Наталка Полтавка».

Роль пісні у будь-якому творі, а особливо у драматичному, дуже важлива. Позбавлена авторських описів, п’єса тільки через мову своїх персонажів може розкрити їхній характер, повністю висвітлити їхню душу Тому, прагнучи показати чисту і щиру натуру українця, драматурги у свої твори часто вводять пісні. Адже через них повною мірою можна передати настрій і стан героя, його думки, почуття, переконання. За допомогою пісні ми, безперечно, краще розуміємо внутрішній світ персонажа, його настрій, причини його вчинків.
«Наталка Полтавка» І. Котляревського — не виняток. Вивівши на сцену простий народ, з його проблемами, радостями і болями, автор переніс на сцену і пісню — невід’ємну частину українців. Ніхто не заперечуватиме, що роль пісні у драмі надзвичайно велика. За її допомогою письменник передає найменші зміни в характері своїх героїв. Ось Наталка йде по воду, сумуючи за Петром, і її думки виливаються у сумну, тужливу пісню:
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться.
О, як болить моє серце, а сльози не ллються!..
А ось говорить про себе словами жартівливої веселої пісні:
Ой, я дівчина Полтавка,
А зовуть мене Наталка, —
Дівка проста, не красива,
З добрим серцем, не спесива.
Пісня стала і ніби дзеркалом характеру возного. Досить послухати «Всякому городу нрав і права», щоб зрозуміти цю людину, її життєву філософію.
Нечесний, підступний возний виправдовує свої ганебні вчинки у ставленні до інших людей нібито незмінним законом: «Хто ж єсть на світі, щоб був без гріха?..»
І зовсім інший характер у Петра і Миколи. Вони шанують правду, вірність, цінують мужність і стійкість. Тому Микола співає про Ворсклу, про козацьку славу в боротьбі з ворогами рідного краю.
Кожен герой, виведений драматургом на сцену, має свою пісню, яка допомагає нам глибше пізнати цей образ. Так само виразно розкриває мотиви дій Терпилихи її пісня:
Чи я ж тобі, дочко, добра не желаю,
Коли кого зятем собі вибираю?
Ой, дочко, дочко! Що ж мені почати,
Де ж люб’язного зятя дістати?
І. Котляревський недаремно вважається батьком української літератури, основоположником драматургії нового типу. Він усе робив першим: використав живу народну мову, відтворив український національний побут, оспівав душевну красу простої людини-трудівника. До того ж висміяв лицемірство, підступність і безсердечність панства. А в «Наталці Полтавці» письменник уперше так широко застосував пісенне багатство українців. Пісні героїв п’єси сповнені краси і ніжності, мудрості та мелодійності. І саме ці риси притаманні українському народові.