РОКСОЛЯНА

І. Страшне весілля

Літо 1518 року. Стефан Дропан, син львівського купця, готуєть­ся до вінчання із Настею Лісовською, донькою священика в місті Рогатин. Циганка ворожить дівчині два весілля і одного багатого мужа, двох синів. Під час вінчання на місто напали татари. Забра­ли в полон багато молоді.

II

Ой битим шляхом килиїмським,

Ой диким полем ординським…

Стефан і Настя опинилися в полоні. Тільки парубків і дівчат розді­лили. На одному із постоїв на татарський табір вчинили набіг козаки. Частину бранців устигли відбити. Серед звільнених був Стефан.

III .Спроби викупу

Стефан намагався викупити наречену, він поїхав до монастиря Тринітаріїв, де займалися викупом з полону.

IV.У Криму

У Бахчисараї Настю купили два купці, повезли до Кафи, щоб навчити турецькій мові та іншим необхідним премудростям. Потім можна було вигідніше бранку продати.

V.В школі невольниць

В школі невольниць в страшнім городі Кафі Кожна школа вчить не для себе, але для життя.

Поважний турецький учитель Абдуллаг сподобався бранці. Він учив мові турецькій, Корану й лічбі. Італієць Річчі вчив гарним манерам. Ще їх учили науці кохання, поводженню із чоловіками.

VI.В невідому будучність

У місті стало відомо, що помер султан Селім і на престол всту­пає його син Сулейман.

Від учителя Абдуллага Настя дізналась, що це десятий султан, якому пророкують велику долю.

<…> Найлютіша жінка десятого султана буде Місафір (« Чужин­ка»). Зробить багато добра і багато лиха в усіх землях халіфа від тихого Дунаю до Базри і Багдаду і до кам’яних могил фараонів! <…>

Невільниць посадили на галеру й повезли до Царгороду.

VII.В Царгороді на авретбазарі

Настю продали й повели до сералю (султанських палат). Бідна дівчина зрозуміла, що звідси Стефан її не викупить. Міцно притис­нула вона срібний хрестик — пам’ять про матір.

VIII.Служниця в султанській палаті

Так дівчина стала служницею султанської одаліски. Одного разу до цієї жінки вночі мав прийти султан. Настя повинна була відчинити йому двері. Побачивши бліде гарне обличчя бранки, султан ні ціни вився. Він одвів Настю для розмови.

<….> Він був прекрасно одягнений, — стрункий і високий. Мав ‘ифііі, як терен, блискучі очі, сильне чоло, матово-бліде обличчя лагдного виразу, тонкий, орлиний ніс, вузькі уста й завзяття біля них. і покій і розум блистіли з карих очей його. <…>

Султана здивували розум, знання Корану й сміливість гарної служниці. Настя попередила, що віра християнська — велика перепо до ложа султана. Правитель сказав, що в нього ще немає найзапеклішої у своїй вірі жінки. Дівчина до ранку опиралася й перемогла.

IX.I зачалася боротьба невольниці з паном трьох частин світу

Насті виділили нові кімнати, служниць та євнухів. Султан піддував, що ним опановує любов до чужинки. Назвали її Роксоля- ііи .4уррем («Радісна русинка»).

Настуня вирішила поїхати молитися Божій матері в Тверській ікомі на святім Афоні, але туди не допускали жінок.

X.В парку Ільфі-кіоску

Гарно вдягнена Ель Хуррем вразила вдруге султана. Вона за­пропонувала прогулятися до парку.

<…> В цілім величезнім палаці падишаха не було вже нікого, хто не ніавби, що буде нова султанка Місафір, наймогутніша зі всіх. <…>

У бесіді султан запитав, що б вона зробила, маючи владу сул- іііімііи. Настя відповіла, що багато б будувала лікарень, кухонь для годних, лазні, школи для хлопців, бібліотек і будинків для божев­ільних.

Ці мрії співпадали із мріями Сулєймана.

Султан сказав, що дозволить їй поїхати на Афон. Але щоб не йти м рі іти релігійних законів, Настя запропонувала переодягти її в хлопця.

Сулейман запитав у неї, який подарунок вона б хотіла одержа­ні Настя просила спровадити сюди учителя Абдуллага.

<…> То була перша посада, яку дала Роксоляна Хуррем в палаті падишаха. <…>

XI.Перша подорож на прощу Роксоляни

Султанські галери прибули до Святої Гори. Настя у вигляді хлоп- ціі розмовляла зі старим монахом. Бідна дівчина молилася перед

Тверською іконою Богоматері, сподіваючись на знак, що їй робити далі.

Дивний внутрішній голос наказав керуватися розумом і волею у своїх рішеннях, а з часом Бог дасть багато знаків.

Після прощі Сулейман і Настя зізналися у коханні. Любов і віра ще боролися в її душі.

XII. «І два весілля, а одного мужа…»

Над гаремом султана висіла ненависть до суперниці. Одного дня Насті підкинули собачку з дерев’яним хрестом на хребті. На хресті був напис: «Калим знайди з Кервав-Йелі» («Весільний дар для знайди з Чорного Шляху»). Настя образилась від дарунку су­перниць і заплакала. До неї увійшов султан і побачив це. Сулей­ман наказав покарати смертю двох євнухів й одаліску, причетних до цього «дарунку». Але Роксоляна благала зменшити кару, й сул­тан погодився.

На другий день Ель Хуррем одержала коштовні дарунки від Сулеймана, а один з них навіть із весільного калиму матері султа­на. Почали готуватися до весілля. Вночі Насті наснився сон, як до неї прийшла мати Божа й розповіла, що муж у неї буде добрий і щоб вона теж була добра.

Весілля тривало багато днів, було найпишнім за всю історію сул­танату. Як калим для Роксоляни Сулейман, окрім коштовних дарунків, відпустив на волю сотні українських бранців.

XIII. У родини первородного сина Роксоляни

У річного здобуття Стамбула народила Роксоляна сина Селіма, але таємно від усіх похрестила й нарікла Стефаном. Це помітив євнух Гасан і доповів візиру Агмед-баші. Провели свято обрізання сина Сулеймана.

XIV.«… А червона кровця, на рученьках твоїх…»

У прийомних кімнатах Хуррем з’являлося багато поетів, уче­них, візирів, охоче радилась вона із будівничим Сінаном. Прийшов до неї великий візир Агмед-баша й просив посприяти, щоб йому видали «триста тисяч золотих дукатів». За це він обіцяв мовчати про те, як вона охрестила сина. Обурилась султанша, схопила сина й у супроводі почту увірвалась до зали Великої Ради Дивану. Це було невидане досі видовище. Султан наказав усім вийти. Залишилася лише Роксоляна із дитиною. Вона розповіла, що візир підмовив євнуха розповісти, що той бачив, як Роксоляна охрестила сина. У цьо­му вона бачить загрозу для Селіма.

Сулейман наказав євнуха й візира ув’язнити. Гас сан кричав, що йому наказали казати неправду. А візира Роксоляна таємно наказала вбити, щоб султан не встиг дізнатися правди.

XV.Султанка Місафір

Роксоляна стає єдиною дружиною султана Сулеймана.

XVI.Бог всемогучий

Па прогулянці молода султанка несподівано зустрічає свою матір. Та розповіла, що батько помер, Стефан одружився із подру­гою Пасті Іриною. У рідному краю поляки руйнують все гірше та­пір. І Ірийшов султан і привітав матір Роксоляни.

Народила султанка другого сина Баязеда. Але не давала їй спо- ною думка про старшого сина Сулеймана — Мустафу.

XVII.Джігуд

У 1526 році оголосив султан Османів початок Джігуду — святого походу проти християн. Комендантом Стамбула тимчасово він призначив дружину.

XVIII.Гаддж Роксолани

Вирушила хассеке Хуррем із старшим сином до Єгипту — «щоб иідбути Гаддж — святу подорож на прощу до Мекки й до гробу Про­рока». Святий дервіш напророкував їй вбивство за її задумом Мустафи самим батьком, повстання проти батька молодшого сина Баязеда, якого вб’є також Сулейман.

<.„> — Ти велика людина, нещасна доню моя… Бо маєш сильну молю у змаганні своїм. Але твоя воля звернена до зла, до непошани пшовідей Божих. І тому ти чужа сама собі, що ти відчужилася від Нога. <…>

Це був другий Гаддж Роксоляни, а третій вже відбуде «до всевідучого Бога», який спросить за всі її діяння.