РОБІН ГУД та його друзі боролися за справедливість — вони відбира­ли скарби у багатих лицарів та священиків і віддавали їх біднякам.

Так, в усякому разі, стверджують легенди.

Жив Робін Гуд у XIII — XIV ст. в Уейкфілді.

Розповідають, що народився він 1290 року і був холопом (тобто слугою) графа Уоррена.

Коли Робін Гуду виповнилося 32 роки, він почав служити ново­му господарю, графу Томасу Ланкастеру.

Незабаром граф підняв повстання проти короля Едуарда II, і Робіну, як, утім, й іншим слугам графа, довелося підкоритися гос­подарю і взятися за зброю.

Але повстання було задушено. Ланкастера захопили у полон і вбили.

Усі володіння графа перейшли до короля, а графські кріпаки, які брали участь у повстанні, були оголошені злочинцями.

От і довелося Робіну переховуватися з друзями у темному Шер­вудському лісі.

У «лісовій армії» Робіна Гуда налічувалося лише кілька де­сятків вільних стрільців, але всі вони були відмінними лучниками, винахідливими і дуже-дуже сміливими!

Кращими друзями і помічниками Робіна стали Малий Джон, якого так назвали жартома (насправді на зріст він був просто вели­чезний) та чернець Тук.

А ще кохана дружина Робіна — Меріон.

Лицар Гай Гісборн, шериф міста Ноттінгема, поблизу якого розташовувався Шервудський ліс, намагався схопити Робіна і до­правити до в’язниці. Але всі його намагання були марними.

Одного разу Гай Гісборн поскаржився королю, що не може спіймати розбійника. Тоді король порадив шерифу вдатися до хитрощів. І той оголосив змагання зі стрілянини з лука, переможцеві якого дістанеться стріла з чистого золота. Таким чином Гай Гіспорн сподівався упіймати Робіна Гуда (адже шериф добре знав, що той краще за усіх стріляє з лука!).

Але Робін з друзями виявилися хитрішими за шерифа.

Вони перевдягнулися і відправилися у Ноттінгем. Там Робін Гуд виграв змагання, отримав золоту стрілу, і вони знову повернулися У ліс.

І все ж одного разу шерифу вдалося схопити ватажка розбій­ників.

Відбулося це у церкві святої Марії у Ноттінгемі, де один чернець упізнав Робіна Гуда, після чого сповістив про це Гаю Гіспорну.

Робіна схопили. Але його друзі на чолі з Малим ДжОном напали на в’язницю і звільнили свого ватажка.

Спливав час, і якось король Едуард сам зібрався до розбійників. Він та його лицарі перевдяглися ченцями і вирушили до Шер- вудського лісу, знаючи, що саме там Робін Гуд «полює» на подоро­жан.

Вони не помилилися. Розбійники зупинили перевдягненого ко­роля та його почет і почали вимагати грошей.

На це король відповів, що у нього є лише 40 фунтів сріблом. Тоді Робін взяв 20 фунтів для своїх людей, інші ж повернув королю.

Побачивши це, Едуард зізнався, що він король. Після чого ска­зав, що прощає Робіна та його друзів, і запропонував їм перейти до нього на королівську службу.

Розбійники погодилися і перейшли на службу королю.

Так і закінчилося «розбійницьке життя» Робіна Гуда…

Утім, можливо, насправді все було зовсім не так, адже легенди по-різному розповідають про Робіна Гуда та його життя.