Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

План

1. Мама — найрідніша на світі людина.

2. Чого вчить мати.

3. Материнська любов у «Пісні про рушник».

4. Мати вчить добра — найвищої з наук

Рідна мати моя, ти ночей не доспала.Мама — чи є у світі слово прекрасніше і ніжніше? Добра, ніжна, турботлива, любляча мати. Сама найрідніша на світі людина. Нема на світі слів, щоб передати те прекрасне почуття любові до рідної матері, яке переповнює серце людини.

Які б не були труднощі та неприємності, мати завжди прийде допомогу з корис ною порадою та лагідним словом. Усе найдорожче, найсвятіше, найрідніше пов’язані’ з образом неньки. Вона вчить добра, краси, любові до рідного краю, до людей.

Свої почуття до рідної матінки поети відображали у прекрасних віршах ти піснях. «Пісня про рушник» на слова А. Малишка облетіла всю земну кулю, нагадуючи людям про святе почуття до рідної матері. Поезія сповнена чарівної ніжності й простоти, задушевності та безмежної любові. На вишитому рушникові поет бачить усе: й «росянисту доріжку, і зелені луги, і солов’їні гаї». Там оживає «і дитинство, й розлука, й… материнська любов». Цей оберіг дає синові мати на щастя, на долю.

Поет говорить насамперед про материнську любов, від якої немає у світі нічого святішого. Ця любов світиться в незрадливій усмішці: скільки мати ночей не доспала, співаючи синові «Котика», тримаючи руку на його чолі, турбуючись про його долю чи вишиваючи рушник на дорогу.

Ми відчуваємо материнську любов і ласку. Кожна мати хоче, щоб життя її дитини було щасливим.

Найкраще слово в мові нашій — мама.

Все на Землі — від материнських рук.

Вона нас, впертих й дуже неслухняних,

Вчила добра — найвищої з наук.