Початок літературної діяльності Т. Шевченка. (Свою творчість молодий поет почав із балад, використавши в них багатющий матеріал з усної народної творчості. На той час ці твори за ідейним спрямуванням, поетичною майстерністю, образною системою були явищем оригінальним та новаторським.)

Реальне і фантастичне в баладі Т. Шевченка «Тополя». Час написання балади «Тополя». (Поезію «Тополя» Т. Шевченко написав 1839 року, а 1840 року вона увійшла до першого видання «Кобзаря». Балада побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу.)

Майстерний вступ балади «Тополя». (Одинока тополя, широке поле, могила —все це готує читача до сприйняття тривожних подій, змушує замислитись, чому серед широкого поля росте одиноке дерево, хто викохав тонку, гнучку в степу погибати?)

Фольклорні джерела балади «Тополя». (Змалювання дерева-сироти в степу мимоволі пробуджує душу читача до мрій, викликає той настрій, який у первісних народів був джерелом створення казок, міфів та легенд. Пересічна людина, побачивши таке дерево, скаже: «От сирота!» Почуття самотності підсилюється і тим, що поряд з тополею немає навіть билини, яка теж є символом самотності, гіркої долі дівчини-сироти.)

Конфлікт у баладі Т. Шевченка «Тополя». (Конфлікт у баладі соціальний, говориться про те, що дівчина покохала козака, якого чекає понад два роки, а тим часом мати дочку «за старого, багатого нищечком єднала», бо хотіла, щоб її доня панувала. Та дочка воліє краще вмерти, ніж вийти заміж за нелюба.)

Фантастичні елементи у баладі «Тополя». (Закохана дівчина не бачить виходу, йде до ворожки, яка дає їй зілля, котре перетворює її на тополю — це єдиний фантастичний епізод у баладі. Усі інші епізоди реалістичні, це дає можливість авторові висловити поради дівчатам, які його слухають.)