Рання пташка росу оббиває. Серед багатьох прислів’їв нашого народу велика кількість присвячена праці. Таким є й прислів’я «Рання пташка росу оббиває». Коли чуєш його, на пам’ять спадає інше, дуже схоже: «Хто рано встає, тому Бог дає». Обидва вони навчають нас, що праця — це дуже поважна справа, справа, котра дає людині не тільки матеріальні блага, але й повагу людей, адже сам Бог підтримує працівника.

Якщо подумати, то всі живі істоти у світі щодня працюють, оскільки від цього залежить їхнє життя. Тварини й птахи, комахи шукають корм для себе та свого по-томства, облаштовують своє житло, дбають про виживання в скрутні часи. Тож праця є всесвітнім законом, законом природи, адже тільки попрацювавши, можеш досягти чогось для себе. Люди також не порушують цей закон. Саме тому з раннього віку власним прикладом привчають своїх дітей до праці, працюють самі, заробляючи на життя всій родині. Звичайно, серед людей трапляються й трутні, та вони, як і в природі, не можуть жити без сторонньої допомоги. У світі людей дуже багато роботи, кожен виконує свою, та незалежно від рівня її престижності, виконання кожної є дуже почесним обов’язком і заслуговує глибокої поваги інших людей. Не важливо, представником якої професії є людина — двірником чи науковцем, лікарем чи продавцем, інженером чи актором, будівником чи вихователем у дитячому садочку, — її робота присвячена служінню іншим.

Найвищої поваги заслуговують ті, хто працює протягом кількох десятиліть, усього життя. Імена заслужених робітників пам’ятають ті, хто після них працює в тому ж місці, та не тільки. їх прізвища застигають у назвах міст, селищ, вулиць, проспектів, станцій метро. їхнє спільне ім’я — герої праці, і навіть так напевне називається вулиця не в одному місті. Пам’ять про видатних трудівників живе, як і повага до них. Кожен повинен намагатися працювати якнайкраще, щоб і своєю працею вшановувати кожного іншого працівника. Праця — почесний обов’язок кожного, тож не слід забувати про це!