Просвітництво як філософсько-ідеологічна течія та місце Й. В, Гете у ньому. Кожен митець живе і працює, спілкується з оточенням і творить під впливом суспільства, своєї епохи та під впливом панівної філософії. І справді, вивчаючи українську та всесвітню літературу, я помітив, що майже у кожному літературному творі можна побачити вплив філософської та ідеологічної течії, яка є популярною за тих часів. Це виражається у найпоширеніших темах творів, проблематиці, застосованих художніх прийомах.

Так само і на творчості Гете позначився вплив епохи. Але й тут є певна особливість. Річ у тім, що трагедія «Фауст», наприклад, створювалася протягом майже тридцяти років. Отже, крім оригінальної філософії Гете, його ідей та роздумів, у трагедії відобразилось надзвичайно різноманітне поєднання філософських нашарувань. Але, безумовно, найбільший вплив на творчість Гете справила ідеологія Просвітництва.

Що таке Просвітництво? Це передусім філософське вчення, яке позначилося на всіх сферах людського життя, зокрема й на літературі. Найвідомішими представниками Просвітництва є французькі митці, філософи та діячі: Вольтер, Монтеск’є, Дідро, Руссо, Робесп’єр. У Німеччині його представили Шиллер та Гете, у Росії — Ломоносов. На мою думку, будь-яка філософія починається з поглядів на людину, її місце у світі, особливості її існування. Головною ідеєю просвітників було домінування розуму: вони вважали, що світ піддається розумінню та пізнанню саме за допомогою раціонального мислення. Розум домінує над почуттями, емоціями, раціональне переважає над суб’єктивним — у цьому бачимо чи не найголовнішу ідею епохи Просвітництва. Просвітництво навіть заперечувало деякі церковні доктрини, що було неприпустимим, наприклад, у Середньовіччя. За це церква переслідувала усіх носіїв подібних філософських ідей. Хоча це цілком зрозуміло: завжди суспільство і так звана більшість заперечують новаторські ідеї, думки невеликої групи людей, які йдуть попереду свого часу. Слід зазначити, що людина у літературі цієї епохи розглядається дещо статичною, характер, як правило, ніколи не змінюється протягом твору. Хоча твори просвітників не позбавлені психологізму та глибини. Епоха Просвітництва несла нові ідеї, які змінювали суспільство, ця епоха навіть стала рушійною силою економічних змін: разом із новою філософією прийшли й нові економічні відносини, а феодалізм відійшов на другий план.

Загалом, мені дуже близька ця філософія. Адже, навіть проголошуючи домінування розуму, просвітники використовували легенди та фольклор у своїх літературних творах, а іноді — і в філософських трактатах. Усі ці риси в цілому надають неповторного духу цій епосі, вона принесла нове, свіже, незнане в мистецтво та життя людей. І одним із геніальних митців, що творили у добу Просвітництва, був Гете. Він порушив одвічні питання у своїх творах, зробив зрозумілішою та ближчою до народу нову філософію, яку швидко сприйняли та схвалили освічені люди. Мені особисто дуже цікаво читати твори, написані в епоху Просвітництва, бо деякі ідеї Просвітництва можуть бути актуальні та корисні людям і в наш час.