Проблеми екології і ми. Земля дідів і прадідів наших – це мила серцю Україна. Тут народилися і виросли наші батьки, по цій землі зроби­ли і ми свої перші кроки. Споконвіку тут жили люди, пра­цювали, ростили дітей. Але в часи наших дідів і прадідів не виникало серйозних екологічних проблем, бо люди з ша­ною і повагою ставилися до матінки-природи, не віддаля­ли себе від неї.

Чому ж тоді так гостро нині постала проблема екології? Чому ж так часто люди грубо втручаються у внутрішній світ природи? Мабуть, тому, що вважають себе повноправ­ними її господарями, гарними знавцями її законів.

Всілякими способами втілюються «грандіозні» проекти осушення боліт, затоплення водами штучних морів родю­чих земель, будівництва атомних електростанції.

Подібні «проекти віку» мали принести користь людям, але аж ніяк не природі. І лише тепер ми на собі відчули наслідки безгосподарського ставлення до неї.

Страшним лихом для всього українського народу стала чорнобильська аварія на атомній станції. Це сотні і тисячі хворих і калік, села і міста, які аж «світяться» від радіо­нуклідів, радіаційний фон у деяких місцях у десятки разів перевищує допустимі норми. Забруднені всі райони, куди тільки сягнула чорна хмара чорнобильського лиха.

Це і Україна, і Білорусія, і Росія.

Та й взагалі, я гадаю, що атомні станції – дуже небез­печні об’єкти. Вони забирають природну воду для охолод­ження, з часом можна бачити, як міліють ріки й озера, знижується рівень ґрунтових вод.

Так давайте нарешті зробимо все можливе, щоб еко­логічні біди не повторювалися.

Треба жити в єдності з природою, берегти і примножува­ти її багатства. Кожен справжній патріот своєї Батьківщи­ни повинен берегти свою землю, піклуватися про її благопо­луччя, щоб чудові краєвиди завжди милували людське око.