I. Співці, оповиті легендами. (Біографії представників персько-таджицької лірики Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза овіяні легендами, сповнені таємниць і загадок.)

1. Рудакі — «Адам поезії» мовою фарсі. (Про нього відомо цуже мало вірогідних фактів. Біографи навіть сумніваються у датах народження і смерті поета. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, а до нашого часу збереглося лише близько двох тисяч. За легендою, Рудакі народився незрячим і був обдарований лише внутрішнім зором, але це не заважало йому вносити у свої вірші такі несподівані кольори, що викликає подив у зрячих. Інші легенди свідчать про те, що поета осліпили після того, як він зазнав неласки при дворі Саманідів.)

2. Омар Хайям — вчитель, математик, поет. (Немає точних дат щодо років життя Омара Хайяма. Його батько, як стверджують деякі джерела, походив з роду ремісників. Ще замолоду поет багато бідував і багато мандрував. Відомий Омар Хайям як математик, енциклопедист, філософ, поет. У двадцятип’ятирічному віці він написав алгебричний трактат, який уславив його. Та більше прославився він написанням чотиривіршів — рубаїв.)

3. Гафіз — «митець», «Сонце віри», знавець Корану. (Усе своє життя поет провів у Шіразі, де народився. Перші проби пера були невдалими. Одна із легенд розповідає, що Гафіз провів у молитвах у каплиці святого містика сорок ночей. Він благав милосердя в долі. І сталося диво: йому поталанило в коханні і він став відомим поетом.)

II. Про що писали корифеї.

1. Естетика і простота. (Поетичний стиль Рудакі означив таджицький письменник і вчений С. Айні — «геніальна простота». Так, в одному з фрагментів вірша Рудакі писав про жорстокість світу:

Такий віддавна світ, такий він був,

Такий він є, такі його дороги:

Дає корону, трон і булаву,

У шахіншахові веде чертоги,

А потім безпорадного тебе

Турляє в борозну, волам під ноги.

(Переклад В. Мисика)

Рудакі зробив значний внесок у жанр рубаї, зробивши їх «мініатюрними драмами», «маленькими трагедіями»:

Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум: здорове тіло, добра вдача, ім’я хороше, світлий ум. Кого Всевишній обдарує цими дарами чотирма, той завжди радуватись має і проганять од себе сум.

(Переклад В. Мисика).)

2. Знамениті рубаї Омара Хайяма. (Чотиривірші Омара Хайяма виконувалися в усній формі і, можливо, виспівувалися. Багато віршів збереглося у різних варіантах, і це доводить, що спочатку їх не записували, а передавали з уст в уста. У багатьох рубаї Омара Хайяма звучить ідея про вічний кругообіг матерії у поєднанні з сумним відчуттям тлінності всього живого. Інші рубаї присвячено життєвим насолодам, найвища з яких, як вважав поет, — вино. Оспівуючи вино, Хайям був далекий від проповідування сп’яніння і розбещеності. Вино для поета було своєрідною формою протесту проти церковних догм, особливою формою вільнодумства. Чимало рубаї присвячено любові.)

3. Газелі поета Гафіза. (Основні твори Гафіза — газелі. Цей вид поезії складається із двовіршів-бейтів, пов’язаних однією наскрізною римою. Кількість двовіршів.у газелі, як правило, не перевищує десяти. У кінцевому бейті вказувався псевдонім автора.

Не стало вірності і дружби на землі,

Немає жодного, хто б не тонув у злі.

Хто обдарований божественним талантом,

В скупого здирщика слугує при столі.

Немає в мудрого, де голову схилити,

Йому судилися печалі та жалі.

Зате невігласи, що виросли в розкошах,

Щодня купаються у золоті й сріблі…

(Переклад В. Мисика).)

III. Шлях до європейського читача. (1859 року англійський поет Едвард Фіцджеральд опублікував книгу віршів «Рубайят Омара Хайяма». Перед читачем постав образ східного мудреця: любителя насолод у юності, розчарованого скептика у зрілому віці, релігійно налаштованого містика при старості. Цей переклад відкрив європейському читачеві персидського поета.

Перші відомості про Гафіза дійшли до Європи через чотири століття після його смерті. 1677 року побачила світ перша газель Гафіза у перекладі латинською мовою. Українською мовою вперше почав перекладати поезію Гафіза А. Кримський.)