ПРО КНЯГИНЮ ОЛЬГУ

Якось, року 955-го попливла княгиня Ольга в грецьку землю, де царем був Костянтин. Побачивши дуже красиву й розумну жінку, захотів цар узяти її за дружину. Та Ольга, розгадавши цей намір, сказала Костянтину, що вона язичниця, і її треба охрестити. Але цар повинен зробити це сам, інакше вона не погодиться. Так і зро­били. Охрестили княгиню цар із патріархом. Просвітившись, раді­ла Ольга тілом і душею.

Після хрещення цар сказав Ользі, що хоче одружитися із нею. Але княгиня сказала, що це неможливо, адже він сам хрестив її й назвав дочкою. Костянтин засміявся на це, адже зрозумів, що Оль­га його перехитрила.

Повернувшись додому після хрещення, Ольга порадила синові Святославу теж прийняти хрещення. Але той не погоджувався, мовляв, воїни його не зрозуміють, будуть насміхатися. Але мудрий Свя­тослав, хоча сам і не хрестився, ніколи не забороняв іншим людям приймати хрещення. Ольга ж дуже любила свого сина й завжди молилася за нього.