Праця – основа добробуту сім’ї та держави. П’єса «Дикий Ангел» була написана Олексієм Коломійцем 1978 року, коли ідеологія соціалізму була панівною у всіх сферах життя. І саме тому позиція головного героя Платона Ангела видавалася «дикою» й відсталою. То що ж це за позиція?

Вона розкривається поступово. У перших епізодах його поведінка здається іі справді дивною: дістає блокнот і велить здавати йому всі зароблені дітьми гроші до спільної каси. Усе ретельно записує, зауважуючи Тетяні, що всі додаткові витрати потребують додаткового підробітку. Далі ще гірше. Довідавшись про самовільне одруження молодшого сина Павлика, виставляє його з дому разом із молодою дружиною. Деспот? Та автор запрошує нас не поспішати з висновками. І вже незабаром ми розуміємо мотиви вчинків головного героя. Платон Ангел сам усе життя працював і не терпів порожніх балачок. Отож замість стенду про майбутнє села взяв на тому місці скопав землю та іі посадив городину. Крячко готується виголосити про пе грізну промову проти нього, бо вважає Платона жмикрутой що надто багатіє. Та Платон Ангел має свою позицію: «Пташка — і та гніздо в”є щоб і вітер не звалив, шоб і дош не залив, щоб і тепло пташенятам було. Крячко і пташці сказав би: багатієш!» Нічого поганого не бачить Ангел у тому, щоб сім’я заможною була. Для нього дивною була позиція Крячка, який хизується тим, шо нема» в нього ні «Запорожця», ні кольорового телевізора, ні ощадної книжкіїї Мовляв, «я не капіталістичної філософії — мною не керує копійка…» Але принйов він тоді до сусіда саме для того, щоб позичити п’ять карбованців до пенсії Отож, виходить, шо копійка керує ним, а не Платоном, який і на пенсії підробляє, бо понад усе ставить відповідальність за добробут сім’ї. Та й про державу він дбає по-своєму: «А ми разом з державою і плануємо, і багатіємо… Правда, я трошки попереду. Бо в неї ще чимало дармоїдів: або не працюють зовсім, або багато балакають і маю роблять… А в моїй державі цього немає… Як заробив, так і їж, Як заробив, так і одягайся! Отож, на його думку, основою добробуту і в сім’ї, і в державі є тільки праця. Платон переконує всіх, і перш за все своїх дітей, шо гроші” «можна або заробити, або вкрасти», і той, хто не працює, — злодій: «Не працює, а їсть — значить, злодій. Не заробив, а тринькає — злодій». Цікаво, що й завер шується п’єса сценою за столом, коли вся сім’я знову зібралася і здає зароблене батькові Та тепер по-іншому дивитися на це читач, та й самі герої набагато краще розуміють батька, бо засвоїли його головний урок: «тільки праця — основа до бробуту і сім’ї, і держави».