Найвидатніша постать у культурному і літературному житті України XVIII ст. — Г. Сковорода.

Як поет і байкар, він привертав увагу освічених кіл до простолюду, звеличував уселюдські цінності села, утверджував повчальний характер притч Сковороди «Бджола і Шершень», «Собака і Вовк» пріоритет етики в повсякденному житті, повчав шанувати особистість за її духовними, моральними якостями, а не за соціальним і майновим становищем, уславлював людину розумну, наголошував на визначальній ролі досвіду в людському житті, переконував, що найнадійнішим джерелом добробуту людини є її праця, «чесне ремесло», пропагував ідею «сродної праці».

Так, у байці «Бджола і Шершень» автор підносить моральне значення праці як основного чинника оздоровлення життя. Твір спрямований проти поміщиків і панів, які самі не працюють, а живуть за рахунок трудового люду. В алегоричному образі Шершня Сковорода узагальнює тих людей, які

«живуть крадіжкою чужого

і народжені на те тільки,

щоб їсти, пити і таке інше».

А Бджола — «се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться».

Автор доводить, що кожен повинен трудитися і від цього мати задоволення:

Веселість серця — життя

для людини — і не тямлять,

що природжене діло є для

неї найсолодша втіха.

Також Сковорода високо цінував дружбу між людьми як вияв найвищої духовності і моральних чеснот у їх стосунках.

У байках «Собака і Вовк» філософ розкриває моральні витоки дружби: незлобливість, великодушність, милосердя, справедливість і розумність. Справжня дружба робить людей щасливими (так, як Левкон і Фірідам). А той, хто заздрить або «набивається» у друзі, той завжди отримає облизня.

І рід, і багатство, і чин,

і споріднення, і тілесні

принади, й науки не спроможні утвердити дружбу.

Лише серця, думками єдині,

й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох

тілах живуть, — ось де справжня любов і єдність…

Як бачимо, Сковорода довів, однією з важливих передумов дружби є єдність уподобань і занять, яким присвячує себе людина. Подібність душ і моральні чесноти він ставить на перше місце у дружній прихильності і симпатіях однієї людини до іншої.

Отже, твори видатного байкаря є повчальними, бо доводять нам, що без праці і дружби неможливе життя.