Порада на все життя. Кожна людина рано чи пізно визначає для себе життєві пріоритети, моральні норми, норми поведінки. І, як правило, поштовхом для цих роздумів є якась по­дія. Такою подією може стати читання рубаї Омара1 Хайяма, які обов’язково на­штовхнуть на якийсь життєво важливий висновок.

Висновки, зроблені на основі рубаї «Всі таємниці пильно зберігай…», можуть бути такими: поводься з іншими так, як хочеш, щоб поводилися з тобою; зберігай таємниці, щоб ними не скористалися непорядні люди або шахраї.

Якщо людина ставиться до інших так, як хотіла б, щоб ставилися до неї, жит­тя набуває гармонії, стає мирним, у ньому панують злагода, повага і любов. Якщо людина зберігає чужі і свої таємниці, не буде образ і звинувачень у зраді, горя, спричиненого, чиєюсь балакучістю, та тяжких наслідків моральної травми.

Якщо всі пам’ятатимуть, що кожна людина має право розраховувати на по­вагу і хоч якесь розуміння, ми будемо уважніше ставитися одне до одного, до чу­жих почуттів, не будемо нехтувати правами людини. І тоді запанує гармонія. Чи не цього прагнуло людство в усі часи свого існування?

Прикладом може бути історія батька й сина з оповідання Джеймса Олдрі- джа «Останній дюйм». їхні стосунки налагодилися лише після того, як кожен почав намагатися зрозуміти іншого, не дратувати й ображати один одного че­рез духовну глухоту. Прикладом героїчного збереження таємниці, щоб нею не скористалися нелюди-завойовники, може служити балада Стівенсона «Вересо­вий трунок».

Кожен, мабуть, може навести приклад зі свого, хоч і невеликого, життєвого досвіду, коли небажання ставитися до інших так, як хотілося, щоб ставилися до тебе, призводило до сварок, відчуження. А скільки неприємностей, може бути че­рез необережне ставлення до своїх та чужих таємниць!

Отже, краще й не скажеш:

Всі таємниці пильно зберігай,

Щоб не дізнався нелюд і шахрай.

І зваж: як з іншими ти поведешся,

Того від інших і собі чекай.

(Переклад В. Мисика)