Оспівування величі людського духу в романі «Вершники». Роман «Вершники», сповнений революційної романтики, розповідає про різні епізоди громадянської війни — як трагічні, так і героїчні. Зокрема, «Лист у віч ність» оспівує подвиг невідомого листоноші, який заплатив за свої переконання власним життям. Часто підкреслюють, що до того спонукала, мовляв, велич революційної ідеї. Але сьогодні ми читаємо новелу з погляду сучасності і розуміємо річ у силі людського духу, у міцності моральних переконань головного героя. Він розумів, як багато важить його інформація не тільки для супротивника — німців, а й для тих, хто довірив йому життя. Може, тому новела починається чудовим описом клечальної суботи: «Бездонний день клечальної суботи горів і голубів над селом. з лісу везли на возах клен-дерево, ліщину, дубове галуззя, терен, зелену траву, хати чепурили до клечальної неділі… і синюще небо лилося й лилося». Житія справді прекрасне й сповнене гармонії. І як контрастує цей опис із жорстокістю и затятістю людей, шо взялися воювати. Вони шукають листоношу скрізь і знаходять напівпритомного під водою, де він, обліплений п’явками, ховався, дихаючи через очеретину, як колись у давнину це робили запорозькі козаки. Його рятують, аби дізнатися, де захована зброя. І цілий день він водить ворогів селом, гаючи час, бо знає: від його витримки залежить життя тих, хто йому довірився. Річ у тім, що цей листоноша виявив велику силу духу, стійкість і терпіння, мужньо переніс усі тортури, бо мав високу відповідальність і порядність. Про шо думав цей герой останньої миті, ми вже ніколи не дізнаємося, це і є його останній лист у вічність.

Велич духу не має класових чи національних ознак. Вона полягає у свідомій відмові від власного егоїзму, від суто власних чи й власницьких інтересів. Дуже важливо, щоб людина була здатна в житті робити щось важливе не тільки для себе, а й для інших — для людей, суспільства, загального добра. Саме в цьому полягає гуманістична ідея твору Ю. Яновського. Тому роман не застаріє ніколи, бо в ньому письменник звертається до вічного — доброго начала в людині, вірить и те, що воно завжди візьме гору, що людяність переможе.

Оспівуючи високу моральність і силу людського духу, Ю. Яновський захоплюється героїзмом, пишається подвигом людини, яка серед жорстокості й зради, підступу іі безжальності війни зберегла високу людську мораль в ім’я життя.