Кожна країна має своєрідні народні символи. Цікаво, що ж є символом України. Напевно, Дніпро, калина, образ козака, Запорозька Січ — невід’ємні частини фольклору. Якщо говорити про літературу, то у Петрарки муза-натхненниця — Лаура, у Пушкіна — ціла галерея північних красунь, муза Катерина — у Шевченка та Л. Кисельова. Важливості і вічності образу Катерини присвячена його поезія з однойменною назвою.

Доки буде жити Україна

В теплім хлібі, в барвних снах дітей, —

Йтиме білим полем Катерина

З немовлям, притнутим до грудей.

Такими словами починає вірш Л. Кисельов. Уже з перших рядків ми розуміємо його думку: Катерина — філософський образ-символ біблійної Марії. Поет наголошує, що цей образ — узагальнений образ матері-страдниці. Нам ніколи не слід забувати:

Тільки би Шевченкова Мадонна

В сніжне небуття не полягла!

Ці слова звучать як заклик: збережіть надбання нації, щоб Україні-матері жити вічно! Вся славна історія України закарбувалася на серці національної Мадонни, «освятивши невимовним болем»:

Тільки би вона донесла сина

До свого народу, до людей.

Її син — це нащадок українського роду, його майбутнє. У ньому — світла історія прекрасної волелюбної країни, тому

Про дівочу цноту, про калину

Не співай, поете, не квили…

Перед нами постає вже не знеславлена «Шевченкова Мадонна», а «біла Катерина» в ореолі своєї святості, бо через українських Мадонн продовжується життя нації. Ось чому кожен вірш Л. Кисельова про найголовніше, найсуттєвіше:

Треба Вкраїни.

Надій і суму

Селянських хат і курних шляхів.

Треба землі, де завжди пульсує

Шевченкове серце, Шевченків гнів.

Безумовно, кожен вірш Л. Кисельова — про найголовніше, про найсуттєвіше.

Образ української Мадонни в поезії Л. Кисельова «Катерина». Катерина — Україна — Мадонна — матір Божа з немовлям — підносять нашу багатостраждальну Батьківщину на безмежну височінь. Сприймаєш поезію «Катерина» як піднесену молитву за Україну, як віру в її високе майбутнє, головну місію в історії людства.