В Україні «родилась, гарцювала козацька воля.

І про неї добрим людям

Кобзарі співають,

Все співають, як діялось,

Сліпі небораки.

Бо дотепні…

Це уривок із поезії Шевченка «Думи мої, думи мої…». Ці слова — правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала літературне наймення поетові, з яким він назавжди увійшов у свідомість нашого народу.

Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка ми зустрічаємо в багатьох поемах Шевченка: «Перебендя», «Гайдамаки», «Катерина» та інших. У поемі «Перебендя» перед нами — постать кобзаря, наскрізь реальна, живцем вихоплена з дійсного українського життя. Він — бідний сіромаха, що ночує попідтинню, сирота, що не має хати. Живе тільки піснею, нічим не журиться. Співає скрізь, де тільки збираються люди. У піснях його і радість, і смуток, вони на кожний випадок життя. У степу на могилі співає кобзар, і слухач його — тільки вітер у полі. Бо співає він для себе у хвилини високого Божого натхнення. Це великий митець, який чує все: і що вітер говорить, і про що співає море. Він самотній, не завжди зрозумілий людям.

Логічним продовженням цього образу є образ кобзаря Волоха в поемі «Гайдамаки». Це пісенна душа гайдамаків. Своїми піснями він веде їх у бій.

Сю ніч погуляєм,

Ляхів погойдаєм,

Та так погуляєм,

Що аж пекло засміється.

Земля затрясеться.

Небо запалає…

Участь кобзарів у повстанні — історичний факт. Вони проходили кривавими шляхами разом з повсталим народом. Кобзар Волох — це художнє втілення козацької вольниці, героїзму і завзяття, козацького сміху, дотепу й жарту.

Зовсім інша роль образу кобзаря в поемі «Катерина». Він з’являється в останній частині поеми. Цим образом письменник продовжує біографію Івася. Хлопчик стає поводирем кобзаря. Мабуть, кобзар зуміє історію Івася розповісти людям. Вона стане однією з його пісень, і доля сироти, його нещасної матері Катерини схвилює не одне серце.

Тарас Шевченко підніс образ кобзаря до символу. Він виразник національного болю України, захисник знедолених і глашатай волі та незалежності рідного краю.