Образ Ганну. В основі вірша — популярний мотив китайської ліричної поезії — туга дівчи­ни за коханим. Поет використав також традиційні для китайської народної поезії символічні образи — печаль, яшмовий ганок.

Яшма у китайському фольклорі — символ вірності, щирості, гідності, природності.

Яшмовий ганок у поезії характеризує дівчину та її почуття — щирість, відда­ність. Вона у розлуці з коханим, який десь далеко. Дівчина переживає, про що свід­чить Слово «печаль» у назві твору та образи холодної роси, мовчазних небес, пе­чального осіннього місяця. Усі ці зорові образи передають почуття ліричної героїні.

Особливої уваги заслуговує образ ганку. Він символізує поріг, конфлікт між внутрішнім світом дівчини, сповненим кохання, суму, тривоги за коханого, і сві­том за порогом, який забрав у неї любого і змушує дівчину сумувати. В оригіналі вірша відсутнє слово «Ганок», тому що у китайських будинках його взагалі немає. А слово, перекладене як ганок, вживається у значенні «перехід», у вірші — пере­хід від внутрішнього світу до зовнішнього.

Такий перехід від знайомого до незнайомого, від відомого до невідомого, від звичного до незвичного, символом якого в поезії є ганок, хоч раз у житті пережи­ває кожна людина. Можливо, тому поезія має такий вплив на душу читача. Чита­ючи твір, мимоволі впізнаєш себе. І зовсім байдуже, що ліричною героїнею є ді­вчина: перехід від дитинства до дорослого життя, сум за коханням відчувають усі. Мабуть, у цьому і є секрет довговічності твору.