Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості та літературі.У кожного народу є улюблені герої, які своє життя принесли в жертву, обравши тернистий шлях боротьби за щастя рідної землі. Особливе місце серед них належить Богданові Хмельницькому — видатному політичному діячеві, дипломатові,

захисникові народних мас. У Києві на май¬дані проти Софіївського собору стоїть пам’ятник великому гетьманові. Хто хоч раз побачив його, то запам’ятав назавжди. На гранітному п’єдесталі — бронзова кінна статуя. Неспокійного коня міцною рукою стримує полководець. Скільки сили і впевненості у його героїчній постаті! В руці тримає він символ гетьманської влади — булаву…
Не тільки в граніті і бронзі, а й у слові вічно живе образ Богдана Хмельницького.
Визвольна війна проти польсько-шляхетського понево¬лення (1648-1654 рр.) дала поштовх до нового піднесення епічної творчості. Саме в цей час виникло багато історичних пісень, дум: “Хмельницький та Барабаш”, “Хмельницький і Василь Мащавський”, “Перемога Корсунська”, “Ой, Богдане, батьку Хмелю”, “Пісня про Хмельницького”. В них зображено всенародний рух проти кривдників і завойовників, показується ненависть українців до них, а також розправа повсталих з польськими панами.
В своїх піснях і думах народ правдиво відобразив історичну роль Хмельницького у визвольній війні, змалювавши його як хороброго воїна, як державного діяча і полководця, що знаходив свою силу у підтримці повсталих мас, в єдності з ними. В пісні “Ой Богдане, батьку Хмелю” розповідається про любов народу до видатного полководця. В пісні “Ой Богдане, Богданочку” висловлено прохання буковинців до Хмельницького визволити їх з-під ярма польської шляхти.
У “Думі про Хмельницького і Барабаша” справжнім за хисником інтересів козацтва є Богдан Хмельницький. Барабаш вступає у змову з ворогами і намагається допомогти польським панам підкорити український народ. Для цього він ховає королівську грамоту. Але Хмельницький пере¬хитрив зрадника, забрав важливі документи і закликав народ до повстання. Одже, в думі він показаний як ненавис¬ник шляхти, послідовний борець за інтереси українського народу.
Історична подія — перемога Хмельницького під Жовтими Водами — лягла в основу ще одного фольклорного твору — “Пісні про Хмельницького”.
Далекі історичні події, образи Богдана Хмельницького та його однодумців не обмежуються їх відображенням в на¬родному епосі. І як тут не згадати роман П. Загребельного “Я, Богдан”. В цьому історично-психологічному творі складовою частиною стають такі елементи, як народні пе¬рекази, думи, легенди, пісні. Герой роману сам розповідає про свою долю і впевнено стверджує: “Жив життям свого народу і для свого народу”. Роман “Я, Богдан” — це діалог головного героя з сьогоднішнім читачем. Він говорить про свої сумніви, вагання, про все, чим жив у своєму часі, про те, що його зрозуміють нащадки.
Хмельницький не геній, не святий, не пророк, не полководець від народження — він звичайна людина, але людина, яка здатна вмістити в своєму серці біль народу. Образ Богдана живе на кожній сторінці, але “Я, Богдан” — це твір не тільки про Хмельницького. В ньому звучить са¬ма історія народу, його визвольна боротьба.
Образ видатного сина України розкривається у творах багатьох українських художників слова: Г.Сковороди, І. Франка, М. Старицького, Л. Костенко. Г. Сковорода у вірші про волю прославляє Богдана, називаючи його бать¬ком вольності.
В романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” образ Хмель-ницького ніби епізодичний, але ми відчуваємо його присутність. Він перед нами постає не тільки вождем нації, але й порядною і мудрою людиною, яка забороняє суддям одноосібно вершити долю громадян.
У романі Н. Рибака “Переяславська Рада” гетьман Бог¬дан Хмельницький дбає про те, щоб українську землю не грабували турки і татари, шведи і німці. Щоб польська шляхта не забрала у народу найсвятіше — християнську віру. Тому для боротьби з ворогом необхідно було об’єднатися з російським народом, але на основі рівності й братерства.
В народній творчості та художній літературі Богдан Хмельницький постає перед нами і як звичайна людина, і ш- великий гетьман український, розумний і далекогляд¬ніш політик і дипломат, захисник простого люду, який рішуче бореться проти польсько-шляхетського панування їм Україні. З цим ім’ям народ пов’язував сподівання на кращу долю, волю, щастя, справедливість.