Образ Богдана Хмельницького в народній творчості. Гетьман Богдан Хмельницький був одним з найвизначні­ших політичних та культурних діячів України XVII століття. Це він звільнив українські землі від польського гніту, визво­ливши рідну землю не тільки від чужої сваволі, але й від чужої католицької релігії.

Роль Богдана Хмельницького в історії українського наро­ду величезна. І тому не дивно, що народ з покоління в поко­ління оспівує його в піснях. Не раз ставав гетьман і героєм художніх творів.

Хмельницькому присвячені народні думи, історичні пісні, перекази, Богдан Хмельницький як герой національно-виз­вольної війни 1648—1654 років зображений у творах Т. Г. Шевченка, Є. П. Гребінки, І. Я. Франка, М. П. Старицького. Мотиви і образи народних дум та історичних пісень про Богдана Хмельницького широко використані в творах письменників XX століття— П. Г. Тичини, М. Т. Рильського, М. П. Бажана І Ле, А.    С. Малишка, П. А. Загребельного та ін.

Яким же постає Богдан Хмельницький в усній народнії творчості? Перш за все, як талановитий полководець. В істо ричній пісні “Чи не той то хміль” народ оспівує першу пере могу Хмельницького над польсько-шляхетським військом 1648 р в урочищі Жовті Води Богдана Хмельницького зоб­ражено в піснях як патріота українського народу, як символ його сили і нескореності. У пісні тричі повторюється пара­лелізм “Хміль-Хмельницький”. Але в кожній повторюваній варіації підкреслюється якась нова риса Спочатку Хмель­ницький “з ляхами б’ється”, потім — “ляхів рубає”, а тоді — “ляшеньків тйснб”. Цей стилістичний прийом відтворює на­ростання напруженості. У народних піснях хміль символізує молодість, буяння сили. Так і гетьман Хмельницький симво­лізує нові політичні сили України, козацьке завзяття.

Як мудрий політик, Хмельницький мусить зважувати кожну свою дію, і у будь-якій ситуації він знаходить підтримку ко­заків та посполитих. Навіть коли гетьман змушений просити допомоги у підступного, але вкрай необхідного тоді союзни­ка — кримського хана, народ його розуміє, адже найбільшу загрозу на той момент являє собою польська шляхта, яка несла на нашу землю не тільки соціальне та національне гноблення, а й релігійне поневолення,

Народна пісня позитивно оцінює війну під проводом Бог­дана Хмельницького, розглядаючи її як визвольну,

В іншій історичній пісні “Не дивуйтесь, добрі люди” народ звеличує силу, могутність і військовий талант В, Хмельниць­кого та Незвичайну мужність його побратима Максима Кри­воносій. Вважається, що поштовхом до створення цієї пісні став розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями.

Крім численних пісень, образ Богдана Хмельницького знай­шов реалістичне відображення в народній думі “Хмельниць­кий і Барабаш”. У цьому творі правдиво і точно відтворено характеристику козацького ватажка ще до обрання його геть­маном України. Конфлікт, який виник Між Хмельницьким і Барабашем, відтворює гостре протистояння українського на­роду з польською шляхтою і її прислужниками. Богдан праг­не отримати від осавули реєстрового козацького війська ко­ролівські грамоти, щоб повернути народові України хоч якісь права. Але Барабаш не просто противиться цьому, а навіть пропонує “із ляхами, мостивими панами, з упокоєм хліб-сіль по вік вічний уживати”. Ці два протилежні за сзоїм значен­ням образи подаються в думі в зіставленні. Якщо Барабаш думає тільки про власне сите і розкішне життя, то Богдан Хмельницький “добре дбає” про волю рідного народу. Бара­баш пропонує своєму кумові зрадити інтереси козаків та підко­ритися полякам, Але той воліє краще померти, ніж стати зрадником, Він змушений убити Барабаша, щоб забрати в нього грамоти.

Велич Хмельницького в тому, що він, виражаючи волю народних мас, надав їх стихійним виступам організованого характеру, розбудив національну гідність і усвідомлення не­залежності.

Правдиво і яскраво відтворено образ Богдана Хмельницьйого і в художній літератури Так, у поемі Т. Г. Шевчеяк. “Тарасова ніч” е такі поетичні рядки:

Встає хмара з-за Лиману,

А другая з поля,

Зажурилась Україна —

Така її доля!

Хмарою з“поля” е польська шляхта, яка перетворювала козаків і вільних селян у кріпаків, вводила в церквах като­лицьке богослужіння. Це і стало поштовхом до визвольної війни, яку очолив Богдан Хмельницький і яка завершилася Переяславською Радою.

На жаль, мріям Б. Хмельницького не судилося  бутися Як писав Т. Шевченко, Богдан Хмельницький “молився, шо москаль добром і лихом з козаком ділився”.

Мир душі твоїй, Богдане!

Не так воно стало…

(“Стоїть в селі Суботові”)

Російський царизм перетворив Україну в колонію. Запо­розьку Січ було зруйновано, а українських козаків перетворе­но в кріпаків. Отже, Т. Шевченко засуджує угоду, укладену між Україною і Росією за допомогою Хмельницького.

З іншої точки зору розглядає образ гетьмана П. Загребельний. Хмельницький цікавив його перш за все як яскрава особистість, унікальна індивідуальність — велична і своїми політичними, воєнними акціями, і духовним світом.

Якщо попередники Загребельного “відроджували” вождя українського народу перш за все в його вчинках, автор рома­ну “Я, Богдан” захотів вдивитися в душу Богдана і силою творчої фантазії відтворити його душевні переживання, зви­чайні людські почуття.

Письменник, використовуючи незвичайний засіб монологу, показує, як помираючи, Богдан не тільки згадує про те, що було з ним та Україною, а навіть передбачає, що про нього напишуть поети та прозаїки в наступні триста років. У ро­мані Хмельницький постає перед нами не просто ян історична особа, мудрий державний діяч, далекоглядний політик-дипломат, талановитий полководець, а як і звичайна людина. Лю­дина з великої літери, хоча і не позбавлена деяких помилок і недоліків.

Образ Богдана Хмельницького недарма лишив такий яс­кравий слід в усній народній творчості та художній літера­турі. Особистість багатогранна і неоднозначна, але безумовно непересічна, він лишається нерозгаданою загадкою, невмиру­щим ватажком всіх знедолених і гноблених.