Образ Богдана Хмельницького. У кожного народу є улюблені герої, які своє життя принес­ли в жертву, обравши тернистий шлях боротьби за щастя рідної землі. Особливе місце серед них належить Богданові Хмельницькому — видатному політичному діячеві, диплома­тові, захисникові народних мас. У Києві на майдані проти Софійського собору стоїть пам’ятник великому гетьманові. Хто хоч раз побачив його, то запам’ятав назавжди. На гра­нітному п’єдесталі — бронзова кінна статуя. Неспокійного коня міцною рукою стримує полководець. Скільки сили і впев­неності в його героїчній постаті! У руці тримає він символ гетьманської влади — булаву…

Не тільки в граніті й бронзі, а й у слові вічно живе образ Богдана Хмельницького.

Визвольна війна проти польсько-шляхетського поневолен- ня {1648—1654 рр.) дала поштовх до нового піднесення епіч­ної творчості. Саме в цей час виникло багато історичних пісень, дум: “Хмельницький та Барабаш”, “Хмельницький і Василь Магдавський”, “Перемога Корсуньська”, “Ой Богдане, батьку Хмелю”, “Пісня про Хмельницького”. У них зображено все­народний рух проти кривдників і завойовників, показується ненависть українців до них, а також розправа повсталих із польськими панами.

У своїх піснях і думах народ правдиво відобразив історич­ну роль Хмельницького у визвольній війні, змалювавши його як хороброго воїна, як державного діяча і полководця, що знаходив свою силу в підтримці повсталих мас, в єдності з ними. У пісні “Ой Богдане, батьку Хмелю” розповідається про любов народу до видатного полководця. У пісні “Ой Богдане,

Богданочку” висловлено прохання буковинців до Хмельниць­кого визволити їх з-під ярма польської шляхти,

У “Думі про Хмельницького і Барабаша” справжнім за­хисником інтересів козацтва є Богдан Хмельницький, Бара­баш уступає в змову з ворогами і намагається допомогти польським панам підкорити український народ, Для цього він ховає королівську грамоту. Але Хмельницький перехит­рив зрадника, забрав важливі документи й закликав народ до повстання, Отже, у думі він показаний як ненависник шлях­ти, послідовний борець за інтереси українського народу.

Історична подія — перемога Хмельницького під Жовтими Водами — лягла в основу ще одного фольклорного твору — “Пісні про Хмельницького”.

Далекі історичні події, образи Богдана Хмельницького та його однодумців не обмежуються їх відображенням у народно­му епосі. І як тут не згадати роман П. Загребельного “Я, Бог­дан”. У цьому історично-психологічному творі складовою час­тиною стають такі елементи, як народні перекази, думи, леген­ди, пісні. Герой роману сам розповідає про свою долю і впевне­но стверджує; “Жив життям свого народу і для свого народу” Роман “Я, Богдан” — це діалог головного героя з сьогоднішнім читачем. Він говорить про свої сумніви, вагання, про все, чим жив у своєму часі, про те, що його зрозуміють нащадки,,

Хмельницький не геній, не святий, не пророк, не полково­дець від народження — він звичайна людина, але людина, яка здатна вмістити у своєму серці біль народу. Образ Богдана живе на кожній сторінці, але “Я, Богдан” — це твір не тільки про Хмельницького. У ньому звучить сама історія народу, його визвольна боротьба.

Образ видатного сина України розкривається у творах багатьох українських художників слова: Г. Сковороди, І. Франка, М, Старицького, Л, Костенко, Г. Сковорода у вірші про волю прославляє Богдана, називаючи його батьком вольності.

У романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” образ Хмель­ницького ніби епізодичний, але ми відчуваємо його присутність. Він перед нами постає не тільки вождем нації, але й поряд­ною й мудрою людиною, яка забороняє суддям одноосібно вер­шити долю громадян,               У романі Н. Рибака “Переяславська Рада” гетьман Богдан Хмельницький дбає про те, щоб українську землю не грабува­ли турки і татари, шведи і німці. Щоб польська шляхта не забрала б народу найсвятіше — християнеьку віру. Тому для боротьби з ворогом необхідно було об’єднатися з російським народом, але на основі рівності й братерства.

У народній творчості та художній літературі Богдан Хмель­ницький постає перед нами і як звичайна людина, і як вели­кий гетьман український, розумний і далекоглядний політик і дипломат, захисник простого люду, який рішуче бореться проти польсько-шляхетського панування на Україні. З цим ім’ям народ пов’язував сподівання на кращу долю, волю, щастя, справедливість.